Історія Дня Війська Польського та участь у його формуванні українських воїнів

У Польщі 15 серпня відзначають Свято Війська Польського.

Історія Дня Війська Польського та участь

у його формуванні українських воїнів

У Польщі 15 серпня відзначають Свято Війська Польського. Саме цього дня у 1920 році було завдано поразки більшовикам, які вже були під Варшавою. Але для українців це свято не менш важливе, ніж для поляків.

Історія польської армії сягає ще часів середньовіччя, коли й виникла власне державність. У давні часи крилаті гусари стали символом та гордістю армії Речі Посполитої — країни, яка об’єднувала території сучасних Польщі, Білорусі, Литви та України. Після трьох поділів Речі Посполитої у другій половині XVIII ст. саме польські військові були серед тих, хто продовжив боротьбу за державність. Свідченням цього були два повстання в російській імперії (1830−1831, 1863−1864 роках), які, щоправда, завершилися поразкою, але не зламали польського духу свободи.

Біля витоків формування сучасних польських збройних сил стояв Юзеф Пілсудський (1867−1935 рр.). На початку XX ст. він долучився до створення парамілатарних формувань, серед яких варто згадати в першу чергу «Асоціацію Активної Боротьби». Завдяки Пілсудському питання відновлення незалежної Польщі під час Першої світової війни отримало практичне втілення. У 1918 році він став головнокомандувачем польської армії. Радянсько-польська війна 1920−1921 років визначила подальший вектор розвитку Східної Європи на наступні майже два десятиліття. Тоді москва прагнула поширити «світову революцію» по всій Європі. Відновлена польська держава стала щитом цивілізації.

Військо Української Народної Республіки на чолі з головним отаманом Симоном Петлюрою на той момент прагнуло використати польську підтримку для розбудови незалежної України. Тому військово-політичний союз між Петлюрою та Пілсудським мав одну мету — стримати радянську експансію.

Деокупація української території від більшовиків була завданням № 1 для армії УНР. 9 травня 1920 року на Хрещатику відбувся спільний парад українських та польських військ. Але вже на початку серпня червона армія на чолі з Тухачевським стояла під Варшавою. 15 серпня польські війська не без військової підтримки Франції почали контрнаступ під Варшавою. В історію це закарбувалося як «Битва за Варшаву» чи «Диво на Віслі».

Але не варто забувати і про значення Шостої дивізії Армії УНР на чолі з полковником Марком Безручком, яка обороняла Замостя. Хоча там битва відбулася вже наприкінці серпня 1920 року.

За даними істориків, дослідників українсько-польських відносин, частка українців у армії II Речі Посполитої 1921−1938 років становила 12-16 % (420-450 тисяч). Українці виконували військовий обов’язок з обороноздатності польської держави.

Після встановлення комуністичного режиму в Польщі Свято Війська Польського не відзначалося. Це тривало впродовж 1947−1991 років. Відновлення святкування сталося після відповідного рішення Сейму 30 липня 1992 року.

У минулі роки, в ході вшанування Війська Польського Президент Польщі Анджей Дуда вшановував і пам’ять полеглих військових Української Народної Республіки. Це є досить символічним, коли нині польське суспільство переосмислює своє минуле, згадуючи й роль українців у боротьбі проти москви.

Польщу небезпідставно вважають «адвокатом України у Європі» після 2014 року. Варшава робить усе належне для того, щоб Україна стала членом ЄС і НАТО. У 2014 році було створено Литовсько-польсько-українську бригаду імені Великого гетьмана Костянтина Острозького, основне місце дислокації якої в Любліні.

Формування безпекового союзу Великої Британії, Польщі та України є запорукою забезпечення миру і стабільності у Східній Європі. Переосмислення українсько-польських відносин є серед основних складових процесу відновлення історичної пам’яті заради спільного майбутнього.