Це трапилось після того, як Південна Осетія заявила про те, що Грузія обстрілює прикордонні села та столицю Цхінвалі. Грузини дійсно пішли на силовий метод вирішення давнього конфлікту, про що відкрито і заявляли. Натомість росія вже 8 серпня повідомила про початок "операції з примушення до миру".
До цього моменту все відбувалося за вже знайомою схемою: роздача російських паспортів жителям Абхазії та Південної Осетії, рішення Грузії щодо напрямку в бік НАТО (квітень 2008), Олімпійські ігри в Пекіні, а також звучна дата. 8.08.2008 путін в обличчі медведєва, фактично, нападає на суверенну Грузію. Тоді, 9 серпня 2008 року, український журнал «Тиждень» видав номер з цікавою обкладинкою та заголовком: «Наступною буде Україна». І це виявилось пророцтвом.
До речі, багато хто вже в той час наголошував, що конфлікт в Грузії – пряме свідчення того, як росія буде вирішуватиме свої територіальні питання, коли прийде час. Пряме свідчення того, що суверенітет всіх країн, які отримали незалежність на початку 90-х, для неї - порожній звук. Але наші політики зробили тоді невірні висновки. Вважалось, що «з нами такого не станеться», тим паче, якщо Україна буде враховувати інтереси рф у своїх рішеннях, тим паче, коли на чергових виборах, чергові кандидати маніпулювали російськомовним електоратом, хто та як міг.
Війна в Грузії стала першою війною в Європі у ХХІ столітті. Конфлікт тягнувся 5 днів. російські військові втратили 67 осіб, з грузинського боку було 170 загиблих. Близько 3 тисяч осіб отримали поранення і так чи інакше постраждали у цій п’ятиденній війні. Вважається, що 30 тисяч грузин вигнали з Південної Осетії.
12 серпня, за посередництвом тодішнього президента Франції Ніколя Саркозі, війну вдалося зупинити. Медведєв та Саркозі розробили план з 6 пунктів, який передбачав припинення вогню та передислокацію військ на колишні позиції, які займали формування до початку бойових дій. Наразі можна точно сказати, що росія зберігає свої війська в Абхазії та Південній Осетії. Це вкотре свідчить про те, що жодні домовленості з країною-терористом неможливі.
Якою ж була реакція Заходу на це вторгнення? ЄС створив незалежну Міжнародну комісію з розслідувань обставин війни. Її висновки були однозначними: війну розпочала Грузія. Але керівник комісії, дипломатка Хайді Тальявіні, зауважила, що москва спровокувала конфлікт і також несе відповідальність за нього в багатьох аспектах. Було наголошено на тому факті, що до початку війни москва масово видавала російські паспорти жителям Південної Осетії та Абхазії.
Міжнародний кримінальний суд у Гаазі завершив своє розслідування тільки півроку тому. У низці військових злочинів були визнані винними три посадовці самопроголошеної Південної Осетії та один російський військовий. Внаслідок цих агресивних п’яти днів Грузія втратила контроль над Абхазією та Південною Осетією. Того ж серпня 2008 року росія визнала «незалежність цих регіонів». За 15 років з моменту війни їхню самостійність також визнали Нікарагуа, Венесуела, Наура та Сирія. Проте, чи завершилась ця війна?