Дев’ятий пакет санкцій: чого чекати і що мало б бути?

Вже не перший місяць на Заході обговорюють черговий дев’ятий пакет санкцій проти рф.

Його прийняття очікують на початку грудня цього року. Які нові обмеження щодо можливі щодо країни-агресора та чим би варто доповнити цей та наступні санкційні пакети?

Захід витиснув максимум?

Слід почати з того, що вже введені санкції проти рф є безпрецедентними в історії та вже спричинили масу проблем для російської економіки. Проте, поки що Європа та США досягли майже максимальних обмежень щодо росії.

Чому поки що? Справа в тому, що проти росії можна застосувати ще низку санкцій, в тому числі, й газове ембарго, заборона на постачання до росії технологій, продукції, послуг які ще не потрапили під санкції, повне відключення російської банківської системи від  SWIFT тощо. Але зараз – на початку зимового сезону навряд чи хтось в Європі чи загалом на Заході буде вводити газове ембарго, хоча напрацювання на цьому шляху мають бути і вже існують. В меншій мірі це буде стосуватись й експорту до росії окремих товарів та, навпаки – імпорту з росії тих же міндобрив, аграрної продукції тощо. Це пояснюється і тому числі й тим, що ряд європейських політиків знову сподіваються на якусь формулу миру в Україні, перемовини Києва з москвою. На це сподіватись безглуздо, але маємо звикнути до такої нерішучої політики окремих європейських країн.

Тому більш реально, що якісно нові обмеження будуть застосовані проти росії ближче до весни, коли по-перше опалювальний сезон буде позаду, по-друге ряд європейських політиків вчергове зрозуміють, що жодні перемовини про мир з москвою – безперспективні, принаймні, поки на території України залишаться хоча б один російський окупант.

Безумовно, імпульсу щодо роботи над новими санкціями надасть очікувана постанова Європарламенту щодо визнання росії державою-терористом.

Що буде в новому пакеті?

Очікується, що в дев’ятому пакеті будуть вже звичні персональні обмеження, подальші обмеження банківського сектору росії, можливо – запровадження санкцій проти металургійної промисловості країни-агресора.

Важливим моментом в майбутньому пакеті та в розширенні санкцій взагалі, являється синхронізація антиросійських та антибілоруських санкцій та впровадження вторинних санкцій, щоб або унеможливити їхній обхід або зробити його максимально важким. Такі кроки також проробляються вже не перший місяць. Очевидно, певні напрацювання можна чекати в дев’ятому пакеті санкцій.

Також в дев’ятому пакеті санкцій може бути запроваджений ліміт цін на російську нафту. Цими днями ЄС та Велика сімка попередньо погодили верхню ціну на російську нафту в 60 доларів за барель.

На що ще варто звернути увагу, так це – на можливу конфіскацію активів рф на користь України. Навряд чи це буде включено в пакет санкцій вже в грудні, але, безумовно, позитивним сигналом є те, що це питання почали обговорювати на найвищому рівні. Задля конфіскації російських активів на Заході слід випрацювати механізм їхнього вилучення та передачі Україні. Це може зайняти й до пів-року. Окремо слід звернути увагу й на структуру активів. Її необхідно максимально розширити – вилучити у російських фізичних та юридичних осіб рухоме та нерухоме майно, вклади в банках ЄС та інших західних країн, акції європейських підприємств та компаній, якими володіють російські резиденти тощо. Проте, саме зараз це не найактуальніше питання. Конфіскація активів рф буде більш актуальна після перемоги України, коли знадобляться гроші та ресурси на відбудову країни.

Що має бути?

Обмеження, які вже запровадженні та які готуються – правильні але не повні й не досконалі. Як вже зазначалося, над їх розширенням та ефективністю працюють спеціальні комісії. Звісно, закручування гайок росії буде тривати й надалі, але без принципових санкцій повний параліч її економіки, господарства та фінансової системи – практично неможливий.

По-перше, коли на Заході хизуються відключенням від SWIFT низки російських банків, вони навмисно чи ні забувають, що для повноцінного удару по російській фінансовій системі необхідно відключити абсолютно ВСІ російські та білоруські банки від SWIFT. Білорусь, як спів-агресор несе частину відповідальності за злочини росії, на відміну, скажімо, від Казахстану, який хоч продовжує підтримувати стратегічні відносини з москвою, проте, прямо допомагати обходити їй західні санкції не поспішає. Тому, скільки б російських та білоруських банків не було б відключено від SWIFT, в умовах якщо в цих державах буде працювати хоча б один невеличкий банк, що послуговується цією системою, фінансовий сектор рф буде функціонувати й надалі.

По-друге, згадуючи про антибілоруські санкції, правильною позицією являється їхня ПОВНА синхронізація з антиросійськими. Наразі ж спостерігається лише часткова синхронізація. Простіше кажучи, «білоруські креветки» все ще існують.

По-третє, санкції проти росії не можна вважати дієвими повною мірою, допоки не буде введено й реалізовано газове ембарго. Хоч, ЄС поступово знаходить заміну російському газу та нафті, росія все рівно продовжує продавати блакитне паливо до європейських країн. Тим паче, саме зараз – в розпал опалювального сезону, росія може знову заробляти на продажах газу сотні мільйонів доларів в день, що вже можна простежити на стані її золотовалютних резервів, які протягом останніх 4 тижнів сповільнили падіння й, навіть почали зростати на рекордні 10 млрд дол. за тиждень.

Ми вже зазначали, що зараз не варто очікувати газового ембарго, але це не означає, що механізм його реалізації не варто прописувати вже. Та й Європі було б корисно нарешті злізти з російської газової голки.

По-четверте, санкції повинні стосуватися страхування міжнародними страховими компаніями російських літаків та суден (як пасажирських, так і транспортних). Це завдасть непоправного удару по російській транспортній системі, практично унеможливить перевезення пасажирів та вантажу.

Ну, і, по-п’яте, те що вже зазначалось – передача активів рф Україні й не просто передача, а й розширення їх структури.

Тож, як бачимо, попри доволі широкий спектр санкцій та нібито досягнення Заходом певного ліміту на їх подальше введення, існує ще доволі солідний люфт для низки обмежень щодо країни-агресора та його білоруського поплічника. Нічого неможливого немає. Можна не лише поставити росію на коліна, а й покласти на лопатки – паралізувавши вантажоперевезення, фінансову систему, лишивши ВПК імпортних компонентів тощо. Питання полягає в іншому – чи готовий Захід нарешті розірвати всі ці з’язки з країною, якою він сам визнає терористом? Чи для нього головний постулат «нічого особистого, лише бізнес»?