Окружний директор Ольпе Філіп Шарфенбаум в інтерв’ю Максиму Розенку розповів, скільки українців приїхало до регіону Ольпе після початку війни в Україні, з якими викликами зіткнулася місцева влада та дав українським біженцям рекомендацію, що їм робити в Німеччині. спочатку.
- Пане Шарфенбаум, після початку війни і до кінця квітня до Німеччини прибули і зареєструвалися 610 тисяч українців. Скільки українців приїхали в район Ольпе? Які виклики повстали перед місцевою владою в цьому контексті?
- Район Ольпе став новим домом для багатьох людей з різних країн. Тут також раді людям, які втікають від війни в Україні. На даний момент з нами проживає 1259 біженців з України. Міста та муніципалітети відповідають за розміщення біженців. Район Ольпе підтримує муніципалітети та проводить з ними регулярні переговори. Звичайно, є і виклики. На початку ніхто не знав, скільки біженців прийде до нас. Тому структури потрібно було швидко створювати, щоб мати можливість вмістити, доглядати та зареєструвати якомога більше людей. Останнім часом до району Ольпе приїжджає вже менше українців. Тому зараз виклики інші: у біженців виникають питання щодо охорони здоров’я, вони шукають роботу, мають звернутися до центру зайнятості та хочуть записати дітей у школу чи садок. Ми також хочемо, щоб усі біженці звернулися до лікаря та пройшли обстеження та вакцинацію проти коронавірусу. Організація всього цього – велика робота. Багато біженців не розуміють німецької бюрократії або навіть бояться влади. Містам і муніципалітетам доводиться багато пояснювати людям. Деякі біженці також мають хибні уявлення про життя в Німеччині і не розуміють, що вони не можуть отримати деякі речі. Або не можуть їх отримати відразу. Великим викликом, звичайно, є мовний бар’єр. Багато біженців також пережили дуже погані речі і отримали травми. Ми повинні бути чутливими до цього, і іноді це ускладнює спілкування. Особливо важко, коли нові біженці приходять без реєстрації або попередження.
- Основна проблема – критичний брак житла? Як ви вирішите цю проблему?
- Багато людей в районі Ольпе хочуть допомогти і зробити доступними кімнати, квартири або навіть цілі будинки. Це чудово і заслуговує на велику подяку! Завдяки такій готовності допомогти майже всі біженці з України знайшли житло у громадян. Звісно, міста та муніципалітети повинні попередньо оглянути всі ці квартири, а іноді й придбати меблі. Це дуже кропітка робота. Крім того, більшість із цих приватних оголошень зараз зайнято, місць залишилося небагато. Тому муніципалітети та район також створили житло громади, в якому можуть знайти житло інші біженці. Звичайно, всі біженці хотіли б мати собі квартиру. Але в районі Ольпе також багато біженців з інших країн, деякі з яких живуть тут уже кілька років. Ці люди також чекають на власну квартиру.
- Є статистика про українців в районі Ольпе – скільки з них дітей, жінок, людей похилого віку? З яких регіонів вони прийшли? Який відсоток українців знав німецьку мову до приїзду до Німеччини? Скільки українців уже мають роботу?
- Із 1259 біженців з України, які зараз проживають у нас, 834 жінки. 492 особи є неповнолітніми. 126 особи похилого віку, тобто старше 60 років. Діти шкільного віку ходять до школи. У мене немає статистики з решти питань, але ганзейське місто Аттендорн повідомляє, наприклад, що багато біженців туди приїжджають зі сходу і півдня України, наприклад з Херсона та Харкова. На початку війни в Аттендорн приїжджало багато людей з Києва. Досвід муніципалітетів показує, що майже ніхто з біженців не володіє німецькою мовою.
- Чи можна працювати в Німеччині з 17 років? Де б ви порадили шукати міні-роботу українцям 17 та 18 років, які не володіють німецькою?
- У Німеччині можна працювати з 17 років. Правила для цього є в Законі про захист зайнятості молоді. Я б не радив шукати підробіток. Найголовніше зараз – вивчити німецьку мову.
- Місцева влада організовує регулярні зустрічі для українців. Що плануєте організувати в майбутньому?
- Зустрічі для біженців організовують, наприклад, клуби, волонтерські організації та групи за інтересами, а також деякі муніципалітети та міський центр інтеграції в районі Ольпе. Є багато можливостей, таких як дитячі клуби, святкові програми, молодіжні клуби, зустрічі для жінок або «Café Culture», що проходить у Вендені. Надаємо всі ці пропозиціями біженцям з України, так само, як і всім іншим. Важливо, щоб українці не тільки спілкувалися між собою, а й знайомилися з іншими людьми, які тут живуть.
- До речі, чим ще пишаються жителі району Ольпе?
- (сміється) Про це треба запитати у місцевих жителів. Ви, напевно, отримаєте багато різних відповідей. У будь-якому разі я пишаюся тим, що люди в районі Ольпе дуже відкриті та готові допомогти, пропонуючи багатьом біженцям безпечний притулок від війни та терору.
- Частина українців вже відвідує курси німецької мови та інтеграційні курси. Що ви порадите українцям, зважаючи на те, що ніхто не знає, коли закінчиться війна в Україні? Чи мають ті, хто хоче повернутися в Україну після закінчення війни, реєструватися на інтеграційні курси?
- Попит на курси німецької мови та інтеграційні курси дуже високий. І часом не вистачає місць для всіх бажаючих. Але є також багато можливостей вивчити німецьку мову та зануритися в німецьку культуру в повсякденному житті. Це дуже важливо для біженців, щоб орієнтуватися в Німеччині. Ви також отримуєте соціальні контакти та різноманітність. Якщо ти не знаєш мови і не розумієш культури, дуже важко знайти роботу чи жити самостійно. Ми розуміємо, що українці тужать за Батьківщиною. Ми будемо радіти разом з ними, коли знову запанує мир і українці зможуть повернутися додому. Ален, повірте, вивчення німецької точно не зашкодить вам в подальшому житті!
- З 1 червня українці перейшли до Jobcenter. Чи потрібна українцям медична страховка, щоб подати заявку?
- Медичне страхування в Німеччині є обов'язковим. Тому під час подачі заяви слід вказати медичну страхову компанію, в якій заявник хоче бути застрахований. Якщо не вказано медичну страхову компанію, центр зайнятості може вибрати компанію медичного страхування, в якій ви зможете зареєструватися. Якщо пільги SGB II будуть схвалені, внески до страхової компанії будуть сплачені автоматично.
фото Владислави Розенко