«Україна та Польща - шлях до примирення»

Час, змусить врешті-решт прийти до взаєморозуміння та взаємопримирення обох народів.

У цьому році Польща святкує 103 річницю незалежності, проте, активізація польських ультраправих організацій, які мають намір провести
т. зв. «Марш поляків» під гаслом «Антибандерівська Польща», у м. Вроцлав знищує досягнення українських та польських народів в напрямку взаємопримирення у міжнаціональних стосунках між Україною та Польщею.

Організатором вказаного маршу є Яцек Мендлар, який заявляє, що метою акції є висловлення протесту щодо проголошення 2022 року – «Роком Української повстанської армії», а також відповіддю на пасивність польської влади щодо вшанування поляків, вбитих т.зв. «українськими націоналістами». До його запланованої акції також приєдналась керівниця фундації «Wolyń pamiętamy» Катажина Соколовська, яка у соціальних мережах розповсюджує матеріали на підґрунті ненависті.

Польща добре відома своєю націоналістичною активністю, проте, агресивність збоку ультраправих організацій до українського народу під час головного національного свята, не вирішить проблему історичних питань.

Питання, які пов’язані із національною ідентичністю, включаючи конфлікти щодо історії, навряд чи зникнуть. Посилення націоналізму буде політичним трендом у Східній Європі протягом кількох років. Польща і Україна повинна навчитись із цим жити. Врівноваження питань ідентичності за допомогою взаємовигідної співпраці у різних сферах, впровадження регіональних проєктів, що стимулюватимуть спільні зусилля, зосередження на багатосторонніх форматах регіональної співпраці допоможе зменшити ризики, пов’язані із черговою хвилею націоналізму в Східній Європі.

У кожної країни своя власна історія та національні герої, які не завжди сприймаються іншими, особливо суміжними  народами та країнами. Сусід Польща, а також їхні шовіністи на кшталт Мендлара, Соколовської, Ісаковіча-Залєського та інші «кресов’яки» повинні зрозуміти, що диктувати українцям їхнє бачення нашої історії є неприпустим, та й врешті ми не дозволимо.

Час, змусить врешті-решт прийти до взаєморозуміння, взаємопримирення обох народів, прощення та побудови демократичного майбутнього на правах взаємоповаги та забезпечення належної пошани загиблим українським та польським воїнам.