У Республіці Польща зростає рівень ксенофобії та ненависті до українців

На території Польщі перебуває понад мільйон громадян України, прикро те, що у суспільних стосунках між двома державами спостерігається ворожнеча через історичні події.

     Не зважаючи на той факт, що на території Польщі перебуває понад мільйон громадян України,  прикро те, що у суспільних стосунках між двома європейськими державами - Україною та Польщею, спостерігається ворожнеча у стосунках через історичні події. Прикладом такої ворожнечі є нещодавній конфлікт, у якому місцевий житель м. Гданськ намагався образити та побити українця через його національність, проте останній, володіючи знаннями про свої права, довів, що не був ініціатором конфлікту, а навпаки намагався вирішити ситуацію дипломатичним способом.

 Таким чином, прокуратура Республіки Польща висунула обвинувачення 27-річному поляку, якого судитимуть за двома статтями: за публічні образи на національному підґрунті, а також за образу поліцейських.

В схожій ситуації часто перебуває і українська сторона, яка не зважаючи на численні напади збоку сусідніх держав, у т.ч. Польщі, намагається не реагувати на провокації та вирішувати конфлікти за допомогою офіційних перемовин.

Не зважаючи на те, що представники правоохоронних органів намагаються відреагувати на будь-які протиправні прояви що представників меншин, правова база, що повинна захищати права національних меншин, значною мірою не змінилася.  Крім того, згідно статистики Ради Європи спостерігається тенденція до зростання числа висловлювань на ґрунті ненависті.

Звичайно, що праворадикальні структури готові маніпулювати історією та національною приналежністю окремих осіб з метою загострення польсько-українських відносин, оскільки, не виключено, фінансуються із федерального бюджету Кремля. Для прикладу варто згадати таких українофобів як Мартін Галас, Матеуш Піскорський та інших неоднозначних особистостей, які ведуться на брудну політику Російської Федерації, що свідчить про порушення територіальної цілісності та територіальних претензій до України.

Таким чином, можна зробити висновок, що особи, які провокують виникнення конфліктних ситуацій, як це відбулося у м. Гданську,  зневажливо ставляться до історії своєї держави та нехтують пам’яттю про загиблих за її незалежність. Водночас, на нашу думку, необхідно не маніпулювати спірними історичними подіями, які намагаються використати у своїй пропаганді проросійські сили, а навпаки, притримуючись проєвропейського курсу, об’єднатись у боротьбі проти спільного ворога.