Балканська "порохова бочка" Європи знову може вибухнути

25 вересня 2016 року в Республіці Сербській (складова частина Боснії і Герцеговини) відбувся референдум стосовно запровадження 9 січня Дня Республіки Сербської.

 Зрозуміло, що дану ініціативу підтримало майже 100% виборців, які прийшли на дільниці. Ця ситуація викликала обурення не лише центральної влади Боснії і Герцеговини, а й Європейського Союзу. Провівши такого роду волевиявлення, керівництво Республіки Сербської фактично завдало удару по Дейтонській угоді (яка зупинила кількарічну війну в Боснії і Герцоговині), не згадуючи вже про відмову виконувати рішення Конституційного суду Боснії і Герцеговини.

            На перший погляд, у даній ситуації немає жодної проблеми, оскільки йде мова про задоволення одним із етносів своїх культурних прав. Але винесене на референдум питання має символічну складову. 9 січня – це день створення Республіки Сербської та її відокремлення від Боснії і Герцеговини. Як відомо з історії, дана подія призвела до затяжної та кровопролитної війни. Саме тому федеральна влада розглядала референдум як свідому спробу торпедувати наявний стан справ, який склався внаслідок Дейтонської угоди.

            Розглядаючи дану ситуацію, безумовно, слід зважати на прагнення чинного президента Республіки Сербської Мілорада Додіка отримати політичні дивіденди як  всередині автономії боснійських сербів, так і шляхом тиску на центральну боснійську владу. Але варто звернути увагу на те, що незадовго до проведення референдуму, сербський лідер мав зустріч з російським президентом Володимиром Путіним. Не дивлячись на те, що волевиявлення було заплановане заздалегідь, такий візит однозначно можна розцінити як своєрідну консультацію. Враховуючи цілу низку дипломатичних поразок Росії, які відбулися протягом останнього часу, варто припустити, що вона вирішила вдатися до розіграшу «сербської карти».

            Балканський півострів ще в ХІХ столітті називали «пороховою бочкою Європи». Такий статус залишився за ним і до цього часу з огляду на наявність цілої низки невирішених питань між різними державами регіону. Боснія і Герцеговина – найслабша ланка всієї існуючої системи баоансу, яка склалася на теренах колишньої Югославії. Тому можна припустити, що російський лідер руками боснійських сербів вирішив дестабілізувати ситуацію на Балканах. Особливо це є показовим на фоні того, що ЄС офіційно прийняв заявку Боснії і Герцеговини на членство. На даний момент вже вбачаються перші негативні результати референдуму, а саме – активізація прихильників відокремлення Республіки Сербської та поступова актуалізація ідеї перебудови політичної системи Боснії і Герцеговини на нових засадах. Це несе пряму загрозу того, що державні кордони в сучасній Європі знову можуть бути переглянуті, дестабілізувавши ситуацію в регіоні й на континенті.