Передвиборчі метаморфози в США

Не так давно російський президент співав хвалебні оди Дональду Трампу, називаючи його і талановитим, і яскравим, і абсолютним лідером президентської гонки в США

. Напевно, тоді американський мільярдер-республіканець і сам не вірив у свій успіх, тому й дозволяв собі ексцентричні промови, нетолерантні ідеї та епатажну поведінку. По суті, він виконував запит суспільства на агресію, швидкі і прості рішення складних і глибоких проблем, словом, був яскравим популістом, який подобався виборцям, втомленим дипломатичною вальяжністю і нерішучістю адміністрації Барака Обами.

Однак, чим ближче до виборів, тим поміркованішою і серйознішою стає риторика Трампа. Це й не дивно, бо станом на сьогодні він залишився єдиним кандидатом в президенти від Республіканської партії за результатами праймеріз. Настав час змінювати образ клоуна на адекватного лідера з реалістичною програмою зовнішньої і внутрішньої політики. Інакше на виборах не перемогти. Свою популістську місію епатажність Трампа відіграла, і нині слід заручатися підтримкою вже не пересічного обивателя, а політичної і бізнесової еліти США. 

Тому останнім часом реверанси в бік Росії і Путіна змінилися на критику політики Кремля. В останньому інтерв’ю агентству Reuters Трамп доволі жорстко засудив дії Росії на сході України. Крім того, республіканець звів нанівець надії Москви щодо більшої зговірливості кандидата в президенти в геополітичних питаннях в разі його перемоги. Він чітко заявив, що симпатії Путіна до його особи не допоможуть російському лідеру в переговорах з США. Сподівання президента РФ про недалекого Трампа, яким, в разі перемоги, можна буде легко маніпулювати, поступово руйнуються.

Зрештою, треба пам’ятати, що США – не Росія. Самий талановитий і далекоглядний чи найбільш одіозний і обділений інтелектом правитель ніколи не ухвалює в Штатах одноосібні та волюнтаристські рішення. Політика Вашингтону – це продукт громіздкої системи, яка включає політиків, армію радників і експертів, громадянське суспільство, а не вождя та його камарильї. Тому хто б не переміг на виборах президента США восени цього року, це не спричинить кардинальні зміни ключових напрямів американської політики, оскільки вона мало залежить від особистості лідера країни.