Профспілки написали листа до Міжнародної організації праці

Профспілки України звернулись до Міжнародної організації праці щодо про ризику ухвалення проекту Трудового кодексу України №1658 від 20.05.2015 р., доопрацьований- автори Папієв, Гройсман, Денісова

                                                                              Генеральному директору

Міжнародної організації праці

                                                                ГАЙ РАЙДЕРУ

Шановний пане Райдер!

Дозвольте висловити слова вдячності за Вашу постійну підтримку Конфедерації вільних профспілок України (КВПУ) та за Ваш внесок у розвиток профспілкового руху у всьому світі.

Цим листом хочу повідомити Вам про ризики ухвалення найближчим часом проекту Трудового кодексу України (№1658 від 20.05.2015 р., доопрацьований), норми якого суттєво погіршують права найманих працівників та носять елементи рабства.

Україна ратифікувала основні міжнародні конвенції в галузі прав людини, включаючи Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурі права, який зобов’язує владу забезпечувати дотримання соціально-економічних прав трудящих та профспілок і, як мінімум, не ухвалювати документів, які їх погіршують та утискають. На жаль, цей черговий проект Трудового кодексу України майже нічим не відрізняється від попередніх редакціях і його ухвалення призведе до звуження прав трудящих в України.

Зокрема стаття 12  проекту Трудового кодексу України (далі - проект ТКУ) надає роботодавцям широкі одноосібні повноваження на прийняття нормативних актів у сфері праці, що суперечить чинному законодавству. Закріплюючи за роботодавцями право ухвалювати власні нормативні акти у сфері праці, проект ТКУ тим самим надає їм можливість уникати колективних переговорів та протидіяти створенню, існуванню та діяльності профспілок на підприємстві.

Стаття 30 проекту ТКУ надає право роботодавцю контролювати виконання працівниками трудових обов’язків, використовуючи для цього технічні засоби (наприклад, відеокамери). Відеоспостереження може призвести до психологічного тиску на працівника у процесі роботи та відеоматеріали можуть використовуватися  як доказова база в судах. Але законодавством не передбачені механізми зберігання  та використання цих відеоматеріалів.

Згідно зі статтею 68 проекту ТКУ роботодавцю надається право у разі простою за домовленістю з іншим роботодавцем тимчасово перевести працівника за його згодою на роботу до іншого роботодавця. На практиці таке переведення буде примусовим, бо працівник може надати згоду під тиском або боячись втратити роботу (До уваги: реальний рівень безробіття в Україні складає 20%, хоча офіційна статистка  показує 10,2%).  Крім цього, строк, умови та територіальні рамки такого переведення не встановлюється.

Проект ТКУ вводить нові правила роботи комісії по трудових спорах. Зокрема, її рішення має ухвалюватися лише за згодою всіх членів комісії, які беруть участь у її засіданні. У разі незгоди хоча б одного з членів комісії з рішенням, що пропонується до прийняття, воно вважається неприйнятим      (стаття 389). Ця норма робить недоцільним функціонування комісії як механізму врегулювання трудових спорів, оскільки вона формується з представників роботодавців та працівників в рівній кількості з кожної сторони. А рішення комісії з трудових спорів є обов’язковим для його сторін, але підлягає добровільному виконанню  (стаття 392). Тобто запропонована норма є суперечливою, бо не зрозуміло, ким і як буде виконуватися рішення комісії з трудових спорів.

         Норми проекту ТКУ розширюють підстави для звільнення працівників за ініціативою роботодавця. Зокрема:

-        за розголошення комерційної таємниці. Згідно зі ст. 505 Цивільного кодексу України, ними можуть вважатися відомості технічного, організаційного, комерційного, виробничого та іншого характеру (п.2 ч. 2 статті 92). Таке широке трактування надасть роботодавцю право звільнити працівника, наприклад, за розголошення розміру його заробітної плати;

-        у зв’язку з  недостатньою кваліфікацією працівника, що підтверджується результатами атестації, іншими доказами (стаття 93). Дане формулювання вводить незрозумілий стандарт, який надає можливості для зловживань. Це дозволить роботодавцям проводити атестації, зокрема, для звільнення небажаних працівників. Об’єктивність та неупередженість таких атестацій може бути сумнівною. Крім цього у статті не конкретизоване поняття "інші докази", що на практиці дасть змогу підтверджувати або спростовувати кваліфікацію працівника будь-якими абсолютно довільними доказами та може спричинити звільнення з суб’єктивних причин;

- у разі не здійснення профілактичного щеплення або не проходження медичного огляду працівник підлягає звільненню з роботи без попередження (стаття 74). В Україні існує гострий дефіцит  вакцин як для дітей, так і для дорослих,  що унеможливлює вчасну вакцинацію найманих працівників.

        Статтею 199 проекту ТКУ передбачається, що за сімейними обставинами та з інших причин працівникові за його заявою може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на строк до трьох місяців.    Встановлення такої тривалої відпустки без збереження заробітної плати містить ризики зловживань з боку роботодавців, бо фактично надає їм можливість скористатися значним терміном та "згодою" працівника  для вирішення інших питань діяльності підприємства, установи, організації без виплати працівникові заробітної плати. Проект не містить обмеження терміну таких відпусток протягом року.  За чинним трудовим законодавством роботодавці успішно використовують можливість оформити працівникам відпустку без збереження заробітної плати і навіть продовжити її період, незважаючи на те, що згідно зі ст. 84 Кодексу законів про працю, строк такої відпустки не повинен перевищувати 15 календарних днів на рік.

     Роботодовець згідно зі статтею 37 проекту ТКУ може покласти на працівника виконання додаткових обов’язків, якщо обсяг роботи за трудовою функцією не забезпечує його повну зайнятість. До того ж, коли «додаткова» робота є нижче оплачуваною, ніж основна, доплати за додаткові обов’язки не здійснюватимуться. (наприклад: лікар може бути вимушений виконувати функції медсестри, але при цьому виконання цієї додаткової роботи буде безоплатне).

       Норми проекту ТКУ звужують і права жінок з дітьми. Зокрема,  стаття 108 проекту Кодексу дозволяє звільнення одиноких матерів, які мають дітей віком до 15 років, а згідно зі статтею 291 проекту ТКУ, жінок, які мають дітей віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, можуть залучати до робіт у нічний час, надурочних робіт і робіт у вихідні, дні державних і релігійних свят, робота в які не проводиться, за їхньою письмовою згодою. Але згідно чинного законодавства матері, які мають дітей віком до трьох років,  не можуть бути залучені до робіт у нічний час, надурочних робіт і робіт у вихідні, дні державних і релігійних свят.

Конфедерація вільних профспілок України неодноразово наголошувала, що в умовах кризи та не вирішення питань соціального захисту громадян неприпустимо суттєво погіршувати трудове законодавство.  Беручи до уваги згадане вище, просимо Вас у межах Ваших повноважень вжити необхідних заходів для недопущення в Україні порушень міжнародних норм і стандартів.

         З повагою

         Голова

         Конфедерації вільних

         профспілок України                                           М.Я.Волинець