...
Війна...
Найстрашніші і найкривавіші війни починалися там, де їх взагалі не мало бути. У "християнському" світі, між "християнськими" народами. "Християнські" священники ці війни підтримували, благословляючи зброю і вояків по обидва боки кровопролиття.
Христос світові не потрібен.
Христос - миротворець, котрий не похвалював удар мечем, а залагодив шкоду, прижививши відтяте вухо ворогові і докоривши войовничому другові.
Христос, котрий не вів за собою патріотів, а порадив втікати в гори з оточеного ворогами Єрусалиму.
Христос - "тихий і серцем покірний", закликаючий "любіть ворогів своїх", не вбиваючий, а віддавший "душу свою за багатьох"...
Христос - гнаний і "не маючий де голову прихилити" не потрібний світові.
Бо Він цим світом гнаний.
А потрібен Він тим людям, яких зневажають, називають "пацифістами" і які не є героями... Хоча протистояти масовому психозові і зберігати вірність Христові вимагає справжньої мужності.
Натовп іде за лідерами. Але натовп складається з одиниць.
На Суді буде один Суддя - Христос, про якого забули, від котрого відмахнулися. "Не на часі...", "не морочте голову"...
І всі ті, хто вели, благословляли і всі, хто в запалі давали себе вести - будуть підсудними.
Кожен найвищий стане найнижчим з опущеною головою.
Чи зможе оправдатися?
Чим?
Заступників інакших, крім Христа немає і не буде...
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.