А з чого все починалося?

28 вересня 2013, 12:41
Власник сторінки
0
245
А з чого все починалося?

Пригадаймо, кому ми завдячуюємо освітою такою, яку маємо зараз.

З посмішкою на обличчі чи сльозами, та всі ми ходили до школи. І всі ми вчилися, хтось совісно, а хто, як кажуть „чому-небудь і як-небудь”. Але як би там не було, школа у житті кожного з нас відіграла значну роль, і забувати про те, звідки все починалося – гріх.  

З початку відкриття першого навчального закладу на території України минуло майже 400 років, але, як не дивно, суттєвих відмінностей немає. Сьогодні тисячі гімназій, ліцеїв, середніх загальноосвітніх шкіл, університетів, інститутів  різних за рівнем акредитації чи спрямуванням вітають своїх учнів. Та  все це витоки одного джерела, діти одного батька – Петра Могили.   Напевне, усі чули про Києво-Могилянську академію, названу на його честь, але небагато хто знає, чому.

Усе почалося у 1615 році, коли була відкрита  Братська школа. Навчалися  та навчали у ній за так званим „Порядком шкільним” – статутом ще однієї Братської школи, але вже у Львові.

Ось основні пункти статуту, які лягли в основу освіти і сьогодні:

    

  • А дидаскал, взяв доручену йому дитину, повинен її вчити оволодівати корисними науками, за непослух карати не по-тиранськи, а по-учительськи
  • Навчати дидаскал і любити повинен усіх дітей однаково, як синів багатих, так і сиріт бідних  
  • Приходити повинні отроки в школу на визначений час, тобто в більші дні на дев’яту годину, точно так і в інші, менші дні, як постановив дидаскал, і відпускати їх після навчання у визначений час

Ці норми лягли в основу сучасної освіти. Зокрема, візьмемо хоча б час початку занять.      Відомо, що найкраще інформація засвоюється у першу половину дня, і, як бачимо, вже тоді, у 17 столітті дотримувалися цього правила.

   З самого початку існування Київської братської школи у ній викладали слов'янську, грецьку, латинську та польську мови. 

Вивчання іноземних мов давало можливість розширювати інформаційний простір, читати літературу цими мовами. Адже  у ті часи, як відомо, не було українських підручників ,які почав друкувати лише Петро Могила.

Провідає місце в ній, як і в усіх братських школах України, належало слов'янській мові, на другому місці стояла грецька.  

Першим ректором Київської братської школи був Іов Борецький. Він здобув хорошу освіту, закінчивши Львівську братську школу. Іов Борецький справедливо вважався високоосвіченою людиною, добре володів слов'янською, грецькою, латинською і польською мовами. Ця особистість заслуговує поваги, адже окрім ректорства, він був ще й був у редакції фотографії при Києво-Печарській лаврі.

Ректорами також були М.Смотрицький (1619-1620), К.Сакович (1620-1624) та Хома Євлевич (1628-1632).

Крім мов, у братській школі викладали наступні предмети: граматику, риторику, піїтику, діалектику, арифметику, геометрію, астрономію, музику.

Сьогодні із цих предметів залишилися лише музика, астрономія, геометрія та арифметика. А як не вистачає піїтики чи риторики . Адже піїтика давала можливість образного висловлювання та навиків віршування, а риторика допомагала учневі викладати свої думки. Було б чудово, якби школи ще й досі давали можливість навчитися правильно висловлюватися та доносити свої думки.

 Було 4 класи: руський клас, інфіма, граматика, синтаксис. Викладання проводили як духовні, так і світські вчителі.

Духовне виховання було і є дуже важливим. Прикро, що сьогодні питання про викладання уроків християнської етики є не вирішеним. Було б доцільно, особливо у молодших класах ,навчати дітей  науці про Біблію та Бога, якщо це не суперечить релігії, звичайно.  Це важливо особливо у молодшому шкільному віці, коли формується світогляд дитини,   а от у старшому віці можна вже і риторику та піїтику повивчати.

    У 1631 році на противагу братській школі, яка існувала та успішно працювала, Петро Могила вирішив відкрити на території Києво-Печерської лаври школу, зокрема у Троїцькому монастирі церкви.

У ній вивчалися такі науки, як граматика, риторика, діалектика, арифметика, геометрія, астрономія, музика ,теологія та іноземні мови.

Відмінності від братської школи:

1. Створена за зразком єзуїтських колегій

2. Викладання наук велося латинською та польською мовами ( у братських школах – слов*янською та українською)

3. Петро Могила забезпечив Лаврську школу освіченими викладачами, яких він відправляв отримуваи освіту за кордон

4. Цей навчальний заклад був відомий у Східній та Центральній Європі.

Проте шкільні справи не давалися Петру Могилі легко. Спочатку печерсько-лаврські іноки виступили проти надання школі приміщень. Могилі вдалося владнати цю проблему, але, як тільки розпочалося навчання, противники Могили стали вбачати у лаврській школі конкурента Київській братській школі.

Таким чином, київське братство та козацтво підняли питання про об'єднання Київської братської школи та Лаврської. Їх підтримав і новий митрополит Ісая Копинський. Петро Могила погодився об'єднати лаврську школу з братською, за умови, що буде охоронцем і опікуном об'єднаного закладу.

У березні 1632 року було створено перший вищий навчальний заклад – Києво-Могилянський колегіум, став єдиною вищою школою для всього Православ`я, — українського, російського, білоруського, румунського, молдавського, сербського, грецького тощо.

Лаврська школа, проіснувавши лише рік до злиття із братською, мала дуже високий авторитет у країнах Центральної та Східної Європи. ЇЇ новаторство у вивченні іноземних мов, теології,  поклало початок  православній освіті в Україні.

Місце Петра Могили у сучасній освітній системі неоціненне. Започаткована ним Лаврська школа – це поштовх до впровадження православної освіти, згодом – освіти такої, яку ми здобуваємо сьогодні.

Тепер ми знаємо, кому завдячуємо своїми знаннями. Тож йдучи нога в ногу з часом, оглядаймося іноді у минуле, аби переймати досвід.

 

 

Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.
РОЗДІЛ: Пользователи
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.