Гортаючи сторінки біблії

Книга буття

Іноді корисно почитати розумні книги. От я одного разу перечитував біблію, а конкретно старий завіт,  книгу Буття  . Досить цікава річ до речі, хоча вона перечить офіційній науці. І задав собі питання: Як можна охарактеризувати Бога, який у нього характер, як він відноситься до людей? (Хоча особисто я є закінченим атеїстом, і противником релігії і релігійності, але я поважаю права людей, зокрема і віруючих також.)

В Інтернеті я знайшов наступне твердження:  

 Бог милостив – Он доброта, благодать, милосердие и любовь. Только благодаря Его милости , мы можем приблизиться к Нему, без нее мы были бы отстранены от Бога. Бог любит нас и хочет быть с каждым из нас (Исход 22:27; Псалом 30:19; 1-е Петра 1:3; Иоанн 3:16; Иоанн 17:3)

Але чи так це насправді?  Відповіді я шукаю в Біблії. Ось цитата з книги Буття, Глава 19:

24 И пролил Господь на Содом и Гоморру дождем серу и огонь от Господа с неба, 25 и ниспроверг города сии, и всю окрестность сию, и всех жителей городов сих, и [все] произрастания земли. 26 Жена же Лотова оглянулась позади его, и стала соляным столпом.

27 И встал Авраам рано утром [и пошел] на место, где стоял пред лицем Господа, 28 и посмотрел к Содому и Гоморре и на все пространство окрестности и увидел: вот, дым поднимается с земли, как дым из печи. 29 И было, когда Бог истреблял [все] города окрестности сей, вспомнил Бог об Аврааме и выслал Лота из среды истребления, когда ниспровергал города, в которых жил Лот.

Тут потрібно пояснити. Існувало місто (міста) в яких мешкали люди, різні люди: - жінки, чоловіки, діти, старі люди, і ненароджені (мабуть були вагітні жінки), різного віку і походження.  Ці мешканці були різними за освітою, професією, матеріальним достатком, соціальним статусом, але було дещо спільне: вони жили однією спільнотою в цих містах, і всі були грішниками, (згідно з християнськими догмами всі люди грішні від народження, навіть Папа Римський, крім ненароджених).  Проте, і це очевидно, тяжкість  гріхів у цих людей був різний.  Ну хоча б тому що вік людей був різний, наприклад немовля якому 10 днів від народження не може бути причетним до навмисного вбивства, чи нанесення комусь важких тілесних пошкоджень, угону машини (ой!  вибачте машин тоді ще не було),   а дорослий чоловік очевидно може.  Згідно з традиціями покарання за різні гріхи (а говорячи цивільніше  - злочини або проступки) були різні. За деякими злочинами наприклад, дійсно передбачалась смертна кара, а за іншими, інші покарання. Пізніше з розвитком людства ці традиції перетворились в письмові закони, наприклад в Україні в Кримінальний кодекс. Механізмом застосування законів був суд, на якому досвідчені або вибрані люди вирішували чи винуватий конкретно цей громадянин чи ні, і яке покарання він повинен понести. 

Що ми маємо в даному випадку? Якась міфічна істота яку називають Богом (я тут не буду сперечатись в її існуванні, припустимо вона існує і існувала в той час), маючи можливості, через своїх спільників, фізично знищила міста разом з їхніми мешканцями за допомогою палаючої сірки і вогню, яка лилась з небес, вбивши всіх мешканців цих міст.  А це як я писав вище: жінки, старики, діти…  (і ненароджені).  Всі вони були навмисно вбиті !!!!!  Згідно с Кримінальним кодексом України це стаття 115 частина 2.  (юристи можуть мене поправити), навмисне вбивство.  До того ж над цими людьми не було суду, над кожним з них особисто, і їх вина не була доведена.  Тобто цей акт не був покаранням.   Одже виходить що Бог – вбивця, навіть не просто вбивця а сирітний вбивця.  Як Ви вважаєте вбивця може бути: добрим, порядним,  милосердним, …..??????

P.S.  Написавши  це я не намагався когось образити, а виразив власні думки і розуміння.  Можливо в так званих «професійних віруючих» в рясах, з пузом , Христом на пузі, з дорогими швейцарськими годинниками на зап’ястках,  з елітними мобільними телефонами в кишенях  і в дорогих джипах  куплених на пожертви бабусь прихожанок в яких пенсія 900 грн. - є інший погляд на цю історію (я називаю це історією,тому що не піддаю сумніву слова написані в Біблії).