Тепер, коли вляглася пилюка Майдану – 2004 року, з відстані років можна проаналізувати той буремний період, який ледь не став причиною громадянської війни в Україні.
Можна апелювати до теоретиків суспільствознавства стосовно
суб’єктивних і об’єктивних причин народних виступів, проте у нашому
випадку без сторонньої допомоги із зовні не обійшлося.
Да і що рядовий житель знає про технології державних переворотів, розроблених спеціалістами США, подібних 2004 року в Україні.
Один з флагманів американської демократії, Міжнародний Республіканський
інститут, який тривалий час працює в Україні, визнає, що помаранчева
революція в Україні стала можливі завдяки трьом факторам:
- наявності підконтрольного опозиції телебачення (на той час 5 канал);
- підтримка з-кордону опозиційних сил;
- прищеплення суспільству світогляду «західних» цінностей, особливо молоді.
До речі, молодь і стала основним локомотивом, який розчищав простір
для американських порядків в Україні після помаранчевої революції.
В
2009 році у Молдові та 2010 році у Киргизії, де працюють емісари МРІ
США, ситуація з народним бунтами розвивалася по схожому з Україною
сценарію.
У Кишиневі МРІ ставку зробив на прорумунську молодь, а безладах Бішкеку першість була за біднотою з південних регіонів.
До речі, колишній директор представництва Міжнародного Республіканського
інституту США в Україні Кріс Холзен, який з 13 червня по 26 вересня
2011 року очолював представництво МРІ в Єгипті (м.Порт-Саїд),
переховується по світу від кримінального переслідування феміди Єгипту.
Офіційний Каїр висунув проти К.Холзена звинувачення в організації
масових безпорядків восени 2011 року, направлених на збереження при
владі в активістів Національно-демократичної партії Єгипту, прибічників
президента М.Мубарака. У тій колотнечі жертвами насилля стали десятки
людей, а сотні дістали травми.
По справі безпорядків, правоохоронцями Єгипту затримано 43 особи, серед
них 19 громадян США, 3 громадяни Сербії, 2 ФРН і 1 Норвегії. В їх
числі директор Каїрського офісу МРІ, громадянин США Сем Лахуд, син
Міністра транспорту США.
Повернемось до України. Майкл Дракман, директор українського
представництва МРІ, не ніяк може змиритися з поразкою своїх
«помаранчевих» підлеглих на президентських виборах 2010 року, і надалі
продовжує генерувати для опозиції нові моделі реформування держави,
результатом чого має стати ідеальне суспільство.
Побувавши на семінарах МРІ, які у цьому році хвилею прокотилися по
містам України, стає зрозуміло, що американці вбачають формальним
приводом для оголошення незмиренною опозицією чергової колотнечі в
Україні, їх прагнення реабілітувати за будь-які ціну Ю.Тимошенко.
Потім, як вважають американські спеціалісти, на заклик лідера
«Батьківщини» на київському майдані збереться зачарована у свого кумира
громада, яка винесе її на вершини державної влади.
З цього кульбіту США отримає наступних п’ять років для чергових
експериментів над українським народом, а ми новий період чергової
вакханалії у державі…
А щоб дії опозиції були синхронні у досягнення мети, радники з США і
порадили зібрати помаранчеві партії до великої кучі, якою легко їм
керувати. Так було і зроблено 15 травня на Софіївській площі. Тих хто
не захотів приєднатися, як А.Гриценко чи А.Мартиненко, вирішили гнати з
табору демократів. Ось така, вона демократія...
Щоб опозиційні лідери могли успішно діяти, МРІ і вкладає свою посильну
допомогу в нову революцію, розїжаючи по Україні з місіонерським
проповідями до своєї пастви, пояснюючи пересічному обивателю
необхідність своїх візитів не інакше вклад в «Розвиток демократичного
суспільства України».
Подивимось реально на стан речей американської допомоги. Недавно
представництво Міжнародного Республіканського інституту США початок
реалізацію проекту «Розвиток партійного будівництва, зміцнення
громадянського суспільства і політичного лідерства в Україні», кошти на
який щедро виділило Агентство США з міжнародного розвитку.
Незважаючи
на голосну назву проекту, у семінарах і тренінгах, що проводить МРІ
приймають участь виключно представники опозиційних сил, а також,
останнім часом США приділяє увагу і кримським татарам.
Риторика спеціалістів МРІ вперто зводиться до ідеї, що оплотом
демократії є тільки США. Через що учасники семінарів підштовхувалися до
думки про необхідність ініціювання таких змін у суспільстві, після яких
головна роль у державі має належати проамериканським партіям.
Цікаво також, що на форумах МРІ, постійно приділяється увага проведенню
т.зв. «флеш-мобів», використання можливостей мережі інтернет і
SMS-послуг для мобілізації громадян до активних дій за демократію. До
речі, те, з якою прискіпливістю американці розповідають про технічну
сторону «флеш-мобів», можна однозначно сказати, що вони викликали б
великий інтерес для програмістів і операторів стільникового зв'язку.
Але, аудиторія то на семінарах МРІ збирається зовсім інша, лише ті хто
знаходиться у конфлікті з владою, одне слово - опозиціонери. Що,
відповідно, наводить на деякі підозри, про можливість чергового
повторення колотнечі в державі за світлі ідеали Вашингтону.
Цікаво, а самі організатори семінарів МРІ, що займаються дестабілізацією
громадського миру в Україні, не бажали б імпорту подібних кишенькових
революцій на свою батьківщину, у США?
Що ж стосується аморальності МРІ використання громадян України у своїх
цілях, то це політика. А політика, для МРІ, принаймні як це нам завзято
доводять самі його функціонери, вище моральності.
Отже, чи не пора вже задати питання до керівництва МРІ, як довго вони
надаватимуть нам допомогу, через яку шлях України до демократії йде
сповільненим темпами?
Може все таки американцям варто дати Україні право самостійного вибору?!
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.