вірш
Якщо вдивлятись в порожнечу,
То врешті-решт вона тебе поглине.
Якщо наважитись на втечу,
Тобі стрілятимуть у спину.
Коли продовжиш боротьбу,
То раз у раз триматимеш удари.
Якщо терпітимеш ганьбу -
Місце тобі серед отари!
Якщо не діяти й молитись,
Хіба що ти розіб'єш лоб.
Як бігти й на червоний не спинитись,
Може запізно буде натискати "стоп".
Коли у відповідь мовчати -
Накинуться всі разом - Боже, крий!
Якщо зірватись, закричати,
То вирішать. що ти дурний.
Якщо почати вибачатись,
То щирість слабкістю смердить.
Коли волати й матюкатись,
То тупо горло заболить.
Якщо не кланятись нікому,
То спробують зігнути все одно.
Коли під стіл ховатися від грому,
Дивитимуться наче на гівно.
Коли їх п'ятеро - ти сам,
Здаватись - чи ножа дістати?
Прийняти гордо дев'ять грам?
Чи просто шкуру врятувати?
Завжди в нас: бути чи не бути.
І як воно по тому поведеться?
Стояти рівно? Спину гнути?
Все ж обирати доведеться.
Микола Матвєєв
Лелека Самара
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.