Як довго "золота курка" буде пасербицею?

"Засоби у нас є. Нам мізків бракує"

Ні економічні кризи, ні локальні військові конфлікти, ні загальне потепління, ні чимало інших катаклізмів, від яких потерпало та потерпатиме людство, не впливають на зростання числа подорожуючих. За прогнозами експертів ВТО (Всесвітньої Туристської Організації), минулого року число туристів сягнуло 1 мільярда осіб, а через сім років їхня кількість зросте в півтора рази, сукупні ж доходи туріндустрії становитимуть тоді $ 2 трильйони. Оскільки "рухає" усіма цими допитливими передовсім бажання відкрити для себе нове, цікаве, незвичайне та унікальне (за висновками тих таки фахівців у цьому столітті найпопулярнішими видами туризму мають стати круїзний та культурно-пізнавальний). 

А що ж найбільша в Європі країна, в якій: народились і мешкають найвища (Л.Стадник) і найсильніші (Д.Халаджі, В.Вірастюк) люди планети; знаходяться дві з трьох (в Європі) пірамід-усипальниць; для лікування, гри у футбол, виступів симфонічних оркестрів та польотів повітряних куль використовуються… соляні печери (на глибині 280 м); знаходився третій у світі (за потужністю) військовий ядерний потенціал і нині тут дієвим є один із двох (у світі) музей ракетних військ стратегічного призначення; другими в світі увічнили (встановленням пам'ятника) комп’ютерного генія Стіва Джобса; знаходиться місто, що було ракетно-космічною "столицею" колишнього СССР; суднобудівний завод єдиним в колишньому СССР виробляв надвеликі авіаносці; один із п'яти найкрасивіших оперних театрів світу; найглибша в світі станція метро; перший в світі суцільнозварний міст (довжиною 1543 м); другий в Європі за розмірами піщаний масив; найдовша в світі мережа штучних підземних галерей (довжиною майже 3 тис. км); найдовший в світі балкон; було створено музику для найвідомішої пісні Італії ("O sole mio"); зберігається один із найбільших у світі скарбів електрових монет з малоазійського міста Кізік (V-ІV ст. до н.е.), а в одному з печерних міст (чи фортець) знаходиться – за переказами – легендарна Чаша Грааля?

На жаль, допоки що – нічого. Як кілька років тому завважила в розмові  з автором цих рядків Посол Фінляндії в Україні Л.Рейніля: "У вас дуже багато цікавого. Але ви не вмієте це показувати", дипломатично не продовживши фразу "а, отже, й заробляти на цьому". Заперечити це ні тоді, ні тепер я не наважуюсь, оскільки "курка, здатна нести золоті яйця" ніколи в незалежній Україні належно не була поцінована найвищим керівництвом. І це попри те, що, за оцінками тих таки фахівців ВТО, лише у вигляді податків від туризму вітчизняна скарбниця поповнювалась би щороку щонайменше на $ 4 млрд. Наразі для цієї галузі готують фахівців 82 університеті та понад 80 інших вищих навчальних закладів, число ж турфірм цього року зросло до майже 10 тисяч. І йдеться не лише про економічну вигоду. Адже "спровоковане" належним розвитком туризму створення нових робочих місць, активізація розвою супутніх галузей економіки, піднесення "міжнародної привабливості" держави – це чи не найбільший "головний біль" усіх без винятку українських президентів, прем'єрів та спікерів. 

Не від сьогодні намагаюсь привернути увагу владоможців до зазначеного. За допомогою соціальних мереж звернувся до кількох десятків "мешканців" вітчизняного політичного та економічного Олімпу – від олігархів до радикільних політиків, зокрема, тих, хто в анкетному розділі "Захоплення" записали «туризм». Не згадуючи про "словесну полову" політичної сили "баби Наталки", конкретикою потішила відповідь (від 31 січня минулого року) департаменту стратегічного планування та ідеології партії "УДАР", а саме: «Шановний пане Ігоре, дякуємо Вам за пропозицію (щодо співпраці – І.В.)! Ваші ідеї є слушними і заслуговують на втілення на практиці. З метою реалізації пропозицій, подібних до Вашої, при Експертній раді партії УДАР формуються робочі групи. Вони готуватимуть положення програми партії для роботи в парламенті і напрацьовуватимуть проекти нормативних актів, які конкретизували би ці положення. Ми будемо раді бачити Вас у складі такої групи. Про час і місце її зустрічі повідомимо Вас додатково». Після восьмимісячного мовчання цієї політсили наприкінці вересня нагадав «ударівцям» про їхнього листа. У відповідь – тиша. 

Єдиним, хто не лише відразу ж відповів, а й надав справі конкретики та конструктиву, був А.Гриценко. Очолюваний ним Комітет Верховної Ради з питань національної безпеки та оборони надіслав (29 серпня) М.Азарову листа, в якому йшлось не лише про важливість цієї галузі економіки, а й про необхідність розробки та ухвалення Програми її розвитку. Оскільки вже кількарічна відсутність цього документу (не згадую чинний Закон "Про туризм", по якому "плаче" розлога стаття) – це, передовсім, "карти в руки" тим чиновникам, які й пальцем у чоботі не думають поворушити для того, аби країна набула бодай ознак туристської привабливості. Чого лише варта епопея  з ТІЦ’ами (туристсько-інформаційні центри) та спеціалізованими регіональними туристськими сайтами…  

"Крига скресла", бо відповідне доручення прем’єр дав профільному міністерству, у складі якого знаходиться Державне агентство туризму та курортів України (Держтуркурорт). Яке, пояснили працівники цієї структури, залучило до розробки концепції Програми (не Програми, а її концепції!!!) іноземних фахівців та тих, хто до туризму безпосереднього відношення не мають. Вони ж (держтурукурортівці) запевнили, що Концепція "висітиме" на їхньому сайті в середині грудня (2012 р.). На календарі  – червень. А що ж Концепція? Правильно  – відсутня.  

Запитував (on-line) і очильників міноброни та МЗС про наболіле. У відповідь – ні пари з вуст...  

Що ж до найвищого депутатського корпусу усіх кольорів? І тут не помилиться допитливий читач: мої звернення до тих, хто присутній в соцмережах і перебуває (за вказівками чи свідомо) у профільному (туристському) Комітеті, лише підтвердили найгірші припущення. Шкода. Бодай би згаданому туристському Закону надали ознак цивілізованості, однією з яких є перелік видів туризму із визначеннями. Бо до сьогодні саме його відсутність "зв’язує руки" тим, хто, зокрема, мріє погамувати спрагу бажаючих отримати задоволення від воєнного туризму (а таких, як засвідчило нещодавнє опитування інтернет-спільноти, –  ой як багато!). Оскільки саме для цього виду в Україні ресурсів – не міряно. Як і для музейного, винного, гастрономічного, індустріального, подієвого, фестивального, замкового, етноекзогенного.        

Щодо останнього. Україну з багатьма країнами світу пов’язує не лише укупне перебування на планеті Земля. Сотні видатних осіб іншого роду в різний спосіб були причетними до українських культури і мистецтва, економіки та політики, військової справи та освіти. Сотні населених пунктів в Україні були (залишились десятки) місцями компактного оселення представників різних етносів. І все це становить значний інтерес, що й підтвердила березнева Міжнародна туристська біржа (WTM) у Лондоні – одна з найбільших туристських виставок світу. Майже всі українські учасники цього заходу завважили значний інтерес своїх британських колег до цієї тематики.

Кілька років тому тодішній український спікер завважив, що совість і земля в Україні не продаються. Вже. Якщо це так (а академікам слід вірити), то можновладцям слід якнайшвидше братися за туризм. Бо саме він – невичерпний.