27 січня 1839 року на Київщині народився Павло Платонович Чубинський – автор слів Гімну України, етнограф, фольклорист.

Вірш «Ще не вмерла Україна» було написано восени 1862 року і твір миттєво здобув популярність серед українських патріотів. За «вредное влияние на умы простолюдинов» царська жандармерія вислала Чубинського в Архангельську губернію на проживання під поліційним наглядом.

У 1863 році вірш було опубліковано в львівському журналі «Мета». Скоро вірш помітив отець Михайло Вербицький – релігійний діяч і відомий композитор тих часів. Саме він поклав вірша Чубинського на музику і у 1917 році «Ще не вмерла Україна» стала державним гімном. Саме в такому вигляді він відомий українським патріотам сьогодні:

Ще не вмерла України ні слава, ні воля.

Ще нам, браття українці, усміхнеться доля.

Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці,

Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.

Душу й тіло ми положим за нашу свободу,

І покажем, що ми, браття, козацького роду.

Станем, браття, в бій кривавий від Сяну до Дону,

В ріднім краю панувати не дамо нікому;

Чорне море ще всміхнеться, дід Дніпро зрадіє,

Ще у нашій Україні доленька наспіє.

Душу, тіло ми положим за нашу свободу,

І покажем, що ми, браття, козацького роду.

А завзяття, праця щира свого ще докаже,

Ще ся волі в Україні піснь гучна розляже,

За Карпати відоб'ється, згомонить степами,

України слава стане поміж ворогами.

Душу, тіло ми положим за нашу свободу,

І покажем, що ми, браття, козацького роду.

Тоді гімн не було затверджено на рівні законодавства. Комуністична влада взагалі відкинула вірш Чубинського як ідеологічно «неправильний». Вже у 1992 році твір Чубинського став українським державним гімном України. Але молода українська держава залишилася під владою колишніх совєтських бюрократів. Це відбилося і на долі гімну – у 2003 році гімн України було скорочено до першого куплету і приспіву. «Оптимізований» в такий спосіб гімн – болісне нагадування нам, українцям, що влада в Україні ще досі належить не народові, а «браткам» та «любим друзям» – бюрократам і олігархам. Нинішній «обірваний» гімн, фактично, нав'язаний нам постколоніальною адміністрацією. Цензори вирвали з гімну лицарський дух української Нації, звівши його до наївного хуторянства.

Всім нам відома давня східна мудрість: великі справи слід починати з виправлення імен. Державний Гімн – таке саме ім'я України, як Герб і Прапор. Тому відновлення Гімну України є одним із першочергових завдань на шляху розбудови Нації.

Прес-служба ГІ « Права Справа»