Життя прожити це не поле перейти – гласить народна мудрість. А життя інваліда безбатченка це не просто поле перейти, в нашій країні – це перейти через кілька кіл пекла.
Життя прожити це не поле перейти – гласить народна мудрість. А життя інваліда безбатченка це не просто поле перейти, в нашій країні – це перейти через кілька кіл пекла. На жаль в Україні досить гостро стоїть проблема всиновлення дітей-сиріт.
Я був здивований, ні – шокований, коли почув що план Путіна хочуть реалізувати в Україні. А найбільше мене вразило те, що його впроваджують в життя партія, яка називає себе націоналістичною. Що ж, перешкоди у видобутку сланцевого газу в Україні, заборона всиновлення дітей-інвалідів іноземцями, ненависть щодо мігрантів з інших країн, популізм замість реальної політики, активне формування іміджу України, як ксенофобської держави….хто і навіщо так активно впроваджує "план Путіна" в Україні?
Повертаючись до дітей, хочу зазначити, що не чув, аби хтось з цих політиків всиновив дитини-інваліда, але вони активно виступають за те, щоб їх не всиновлювали іноземці. І це при тому, що в Україні близько 100 тисяч дітей-сиріт. З них понад 90 відсотків діти, які мають різні важкі захворювання, як то "синдром дауна", ДЦП та ін. В такої дитини, переважно, тільки два виходи – бути усиновленим та отримати лікування за кордоном, профінансоване батьками іноземцями, або прожити в інтернаті до повноліття, а далі перебратися в інтернат для інвалідів. То такого майбутнього для дітей-сиріт хоче "найбільш" націоналістична партія?
Одним словом, судячи із заяв та дій цих політиків вони рухаються в фарватері політики партії, але питання - чи української?
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.