... починаючи з прихильників "Свободи" і закінчуючи прихильниками комуністів і "Русского міра". І навіть Фейт.
А Б О Г - похвалив би.
Останнім часом зустрічаю тут думку, в тому числі у цілком адекватних людей, про можливість "освіченої диктатури" як двигуна прогресу.
Вважаю цю думку давнім і шкідливим міфом, який бере початок ще з античних часів (мріяли, щоб правителі були філософами, а філософи - правителями), був популярним в епоху Просвітництва.
Навіть мій улюблений Макіавеллі приділив йому увагу, написав "Володаря". І обломався.
Обломались всі - починаючи з тих самих греків і закінчуючи діячами Просвітництва.
Насмілюсь стверджувати, що історія не знає ЖОДНОГО випадку прогресу, розвитку держави внаслідок диктатури. Під словом "розвиток" я не маю на увазі технічний прогрес (це не є завданням держави) або знищення горобців у Китаї.
Під цим словом я маю на увазі успішну реалізацію основної мети держави - створення умов для реалізації суспільством (громадянам) їх прав та можливостей, економічного та культурного розвитку. Навіть забезпечити добробут наседлення і досягти успіху у зовнішній політиці внаслідок диктатури - неможливо.
Повторюсь: прогрес і диктатура - несумісні. Історія не знає жодного випадку прогресивної диктатури. За всю історію людства.
Чи ви не хочете довести мені, що історія вчить лише тому, що вона нічому нікого не навчила?
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.