Більшовицьке диво. Як закріпитися при владі, не маючи підтримки народу?

«Ідеї становляться силою, коли вони оволодівають масами» В. Ленін

Основною цілю всіх політичних партій є прихід до влади. Для цього необхідно мати певні популярність і авторитет серед населення. Проте яким чином можна цього досягти? Звичайно, необхідно поставити цілі, які б відображали бажання більшості населення і виробити конкретний план дій, який задовольняв би жителів країни. При чому цей план і методи його виконання повинні об’єктивно спиратися на економічний потенціал держави, настрої людей, внутрішньо і зовнішньо політичні чинники. Це є досить складна задача. Набагато легше скористатися багатообіцяючими гаслами, популістськими  заявами, демагогічними прийомами. Так  сталося під час захоплення влади більшовиками.  В основу популізму, який активно використовувала більшовицька партія, були покладені  прагнення цієї політичної сили завоювати довіру і підтримку мас, сподобатися народу. При цьому реальні цілі більшовиків (боротьба за владу)прикривалися соціально привабливими ідеями. Така аргументація часто справляє враження на малограмотні маси, які  не мають достатньо знань та навичок логічного мислення, щоб свідомо аналізувати об'єктивні слабкості аргументації, і як наслідок віддають перевагу тому, хто в їх очах виглядає більш гідним довіри. Таким чином, проблема з освітою в Російській імперії була влучно використана більшовиками.

Не гаючи часу, більшовики прагнули скористатися Першою світовою війною. Спекулюючи на настроях змученого війною народу, вони обіцяли проведення радикальних політичних реформ, які дадуть солдатам - мир, робітникам - заводи і фабрики, селянам - землю, народам - ​​вирішення національного питання. Але мало хто з прихильників більшовиків задавався питанням: що, власне, криється за їх гаслами? Чого, наприклад, коштує мир на фронті, якщо для його досягнення слід розпочати громадянську війну в тилу? Як можна задовольнити прохання селян, створюючи на обіцяній  їм землі великі державні та колективні господарства? Що залишається від гасла «права націй на самовизначення, аж до відокремлення», якщо його реалізація ув'язується з революційною доцільністю, яка визначається верхівкою більшовицької партії? Всі ці гасла були красивими фантиками, обгортками для залучення симпатій народу, що не мали під собою ніяких гарантій і намірів для виконання. Але все це стане очевидним уже тоді, коли більшовики захоплять владу, але буде пізно що-небудь змінити, тому що на початковому етапі розгортання більшовицької влади агітаційно-пропагандистська робота зіграла свою вирішальну і переможну роль.

Яскравим прикладом, який підтверджує справжні цілі більшовиків є робота В. Леніна «Про завдання пролетаріату в даній революції»:
1. ... Доводити, що закінчити війну істинно демократичним, не насильницьким, миром не можна без повалення капіталу.
Організація найширшої пропаганди цього погляду в діючій армії. Братання.

Тобто, ми бачимо у промовах, і роботах В. Леніна прямі заклики до насильства і що найстрашніше до його активної пропаганди серед широких мас населення. Подібні дії є ефективними для досягнення короткострокових політичних цілей без урахування реальних інтересів народу, підвищення рівня агресії та жорстокості в суспільстві, що сприяло швидкому приходу більшовиків до влади, але йшло в розріз з загальнолюдськими цінностями.
4. ... Роз'яснення масам, що Р.Р.Д. (Рада робітничих депутатів) є єдино можлива форма революційного уряду ...

Даний пункт також доводить, що одне з основних демократичних прав, а саме вибір форми правління в державі, було відкинуто для встановлення потрібної форми влади. Безперечно, багато людей не були згодні на запропоновані методи управління державою, саме тому велося активна роз'яснювальна робота в масах для зменшення кількості незгодних.

Ще одним прикладом того, що радянська пропаганда «виховувала» жорстоке суспільство є  відозва ВЦВК у зв'язку із замахом на В.І. Леніна (30 серпня 1918 р.)
            На замахи, спрямовані проти його вождів, робочий клас відповість ще більшим згуртуванням своїх сил, відповість нещадним масовим терором проти всіх ворогів революції ... (голова ВЦВК Я. Свердлов).
            Радянська офіційна пропаганда пропагувала жорстоку поведінку, закликала до насильства та агресії.

Наслідком агітаційно-пропагандистських робіт  більшовиків була деморалізація противника. Прикладом слугує війна УЦР проти більшовиків. Більшість тилових українізованих військових частин, які свого часу заявили про підтримку Ради, повернулися додому, або деморалізовані досить успішною більшовицької агітацією дотримувалися нейтральної позиції.

Таким чином, неперебірливість у методах ведення політичної боротьби вкотре допомогли більшовикам швидко нейтралізувати противників і закріпитися при владі.