Глобальне патентне потепління - наслідок патентних війн компаній та неефективності патентного законодавства

Інтелектуальна діяльність – це локомотив науково-технічного розвитку, який зараз як ніколи раніше відіграє вирішальну роль в розвитку економіки.  Інтелектуальна. В умовах ринкової економіки результати інтелектуальної діяльності стають специфічними товарами. Майже повна відсутність ізольованих економік в умовах сучасної глобалізації та вихід конкуренції за рамки окремих держав обумовлюють винесення проблем захисту інтелектуальної власності на міжнародний рівень.

На практиці співіснування таких понять як конкуренція та захист інтелектуальної власності ускладнюється. На сайті Philips можна знайти запис: «Час інноваційної діяльності в ізоляції закінчився. Жодна компанія не може знати відповіді на всі запитання». Проте політика відкритих інновацій не означає політику «відкритих дверей», і навіть навпаки -  вимагає патентування для захисту прав. Компанії розкривають свої інноваційні системи для досягнення конкурентних переваг та збереження своїх конкурентних позицій на глобальних ринках. Патенти це інструменти, які забезпечують перевагу в конкурентних процесах. Тому із загостренням конкуренції компанії схильні більше патентувати, що в кінці-кінців і призвело до виникнення глобального патентного потепління.  (1)

Зараз компанії володіють декількома тисячами різноманітних патентів. Наприклад, International Business Machines Corp. володіє 5 866 патентами, Samsung Electronics – 4 518, Microsoft – 3 121. Ці компанії складають топ-3 за кількістю патентів.

Наслідки глобального патентного потепління є досить непередбачуваними, оскільки аж ніяк не призводить до більшого вшанування прав інтелектуальної власності. Скоріше навпаки: велика кількість патентів призвела до плутаниці (компаніям важко орієнтуватися в наявних патентах), так і контролюючих органів (важко слідкувати за дотриманням всіх патентів). Компанії намагаються все більше патентувати, проте релавантність та новизна їх об’єктів патентування спадає. З 200 по 2008 рік кількість заявок на патенти зросла на 40 %, тоді як кількість нових створених патентів зросла всього на 23 %, що майже вдвічі менша. (2) Крім того, оскільки найбільше патентів належать ТНК, які проводять свою діяльність в різних країнах, різні інституції по-різному тлумачать та розцінюють права та їх порушення компаній.

Яскраво ілюструє вище згаданий парадокс судова тяганина Apple та Samsung. У серпні минулого року суд Дюссельдорфа за позовом компанії Apple про порушення авторських і патентних прав прийняв рішення повністю заборонити продажі “планшетників” Galaxy Tab 10.1 на території Європейського союзу, проте пізніше з’ясувалося, що питання стосовно всього ЄС перебуває за межами повноважень органу, і заборона була звужена тільки до Німеччини. 26 червня 2012 року Американський суд заборонив продаж в США Samsung Galaxy Tab 10.1. В кінці серпня Каліфорнійський суд зобов'язав виплатити американській компанії більше $1 млрд за порушення патентів; акції Samsung впали, в результаті чого вартість компанії скоротилася більш ніж на $12 млрд. (1) Більше того, Apple зажадала заборонити продаж смартфонів Samsung в США. Проте в кінці-кінців на початку жовтня це рішення все ж було скасовано на основі того, що «скопійована» технологія не є ключовою в розробці планшету. (2)

Тут виникає парадокс: виходить, що компанія порушила авторські права Apple, проте не настільки сильно, щоб їй заборонили цей товар продавати взагалі. При чому, в різних судах різних країн приймалися різні рішення: в Лондоні скаргу Apple було відхилено, в Германії та Нідерландах позов задовольнили, в США спочатку ухвалили рішення про заборону на продаж товару, а потім його ж скасували. Виходить, що законодавство цих країн по-різному розуміє межу, до якої можна порушувати патенти, і за які саме порушення як потрібно карати.

При чому, патентні війни є загально прийнятою практикою для великих ТНК. Частково вони є наслідком недосконалістю існуючої системи патентування, яка ще не готова з правової точки зору до глобального ринку. Глобалізація вимагає уніфікації та спрощення. Ці два принципи повинні лягти в основу побудови нової міжнародної єдиної системи патентування.

Проте викорінити явище порушення прав інтелектуальної власності цілком, напевно, неможливо, оскільки  конкуренція та монополія, яка і є наслідком патентів, просто непримиримі в сучасному світі.

Без опанування певної технології, важко придумати наступну. Якби всі дотримувалися патентного права, то науково-технічний прогрес відставав би щонайменше років на 15, а то й більше. Законодавство повинно враховувати потреби та інтереси суспільства, меркантильність якого ніколи не надасть імперативності інтелектуальній власності.

Використані джерела:

1. MELON, Elise. PATENTS, COMPETITION LAW AND OPEN INNOVATION: A STUDY OF GLOBAL WARMING. Б.м. : COLLEGE OF EUROPE BRUGES CAMPUS LAW DEPARTMENT, 2011.

2. Samsung і Apple продовжують патентні війни вже в ЄС. Про гроші. [Інтернет-ресурс] 10 вересня 2012 р. http://news.finance.ua.

3. Патентні війни: в США знято заборону на продаж Samsung Galaxy Tab. Про гроші. [Інтернет-ресурс] 2 жовтня 2012 р. www.finance.ua.

4. Scott, Nicole. Patent Wars Diagram: Who is actually Suing Who. Netbook news portal. [Інтернет-ресурс] 20 August 2011 р. www.netbooknews.com.

5. World Intellectual Property Indicators: Tables and Figures. World Intellectual Patent Organization. [Інтернет-ресурс] 2011 р. http://www.wipo.int.