КОРОСТЕНСЬКИЙ ГОЛОВА СУДУ брав вікнами? Банда...

Вищий спеціалізований суд України скасував незаконні, виготовлені за приватним замовленням рішення Коростенського і апеляційного судів Житомирської області

Українцям відомо з повідомлень ЗМІ і власного досвіду, що судді беруть хабарі переважно грошима. Але у кожній справі трапляються свої винахідники та збоченці. «Натурал» Зварич засівав грошвою, суддя з містечка Радомишль на власному подвір`ї принижував рабською працею невільників – арештантів, за що й злетів з посади. Але всеукраїнський рейтинг у змаганнях «Оригінальний хабар» має всі шанси очолити голова Коростенського міськрайонного суду Житомирської області. Він брав …вікнами, про що розповіли журналісту обізнані люди. Звичайними металопластиковими вікнами. Такі вікна на засадах відданої чоловічої дружби встановив у суддівській квартирі коростенський підприємець Роман Петрович В…

Мабуть, саме завдячуючи нестатутним відносинам з представниками Феміди Роман В… «по-дурному»  виграв цивільну справу у тому ж таки Коростенському суді і відтяв у підприємця Сергія Вороніна його власність — чимале торговельне приміщення біля  ринку у самісінькому центрі міста.

Як розповів Сергій Воронін, з Романом Петровичем В… він познайомився років з три тому. Спочатку В… орендував для магазину «Вікна, двері» приміщення, яке належить Вороніну, а згодом вирішив його купити. Сторони сторгувались і вдарили по руках на 52 тисячах доларів і домовились, що гроші В… буде сплачувати поступово, частинами, аж поки не виплатить всю суму, після чого буде укладено договір купівлі — продажу. 15 тисяч доларів В... потроху сплатив, а потім спонукав Вороніна укласти письмовий договір про порядок подальших взаєморозрахунків, в якому загальну вартість угоди підприємці вказали у розмірі 30 тисяч доларів, аби трошки заощадити на податках. Але Василюк раптом припинив розраховуватись і до укладання договору купівлі – продажу справа так і не дійшла. А навіщо? Адже деякі судді Коростенського суду споглядають світ через металопластикові вікна, які в їх оселі поставив пан віконних справ майстер.

Роман В… звернувся до Коростенського міськрайонного суду із замовленням — заявою і той виготовив незаконне рішення про право власності В… на чуже, ще не придбане приміщення. Без жодних правовстановлюючих документів!!! Розповідають, що спочатку суддя планував обгрунтувати рішення посиланням на свідоцтво про народження Франкліна Рузвельта, але випадково дізнався, що Рузвельт не коростенець, а американець. Після чого, порадившись з Фемідою, цей винахідливий «фемід» зажадав від Василюка хоча б якийсь папірець, котрий можна до справи пришити, попередивши, що голка і котушка білих ниток — за рахунок клієнта. За таких обставин і з`явився на світ «Попередній договір з передачеюавансових платежів» (мовою оригіналу, див.фото), який до надбання прав власності має таке ж відношення, як метрика Рузвельта. Але «Попередній …» до справи пришили і рішення суду надрукували…

Незаконний опус продублювали або корумповані, або у кращому випадку тупі, як пеньки, «феміди» з Апеляційного суду Житомирської області.

Пан В… блискуче завершив комбінацію — декілька разів фіктивно перепродав здобуте приміщення, в результаті чого власницею квадратних метрів стала його матуся, а сам віконний майстер оформився до рідненької орендарем.

Ошуканий підприємець Воронін звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, судді якого вочевидь не потребували металопластикових вікон. Вищий суд визнав рішення Коростенського і апеляційного судів Житомирської області незаконними і скасував їх до бісової матері, зауваживши в Ухвалі наступне:

«…У рішенні суду обов`язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини. Однак, вказані вимоги ні судом першої інстанції, ні апеляційним судом дотримані не були.

…суди не звернули уваги на вказані вимоги, не встановили фактичні обставини справи, не перевірили доводи сторін у повному обсязі, внаслідок чого постановили судові рішення, які не відповідають вимогам закону. За таких обставин судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції».

Таким чином, рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 9 вересня 2011 року та ухвала апеляційного суду Житомирської області від 12 жовтня 2011 року були скасовані, а справа передана на новий розгляд до суду першої інстанції – туди само, де головує «клієнт по вікнах». Питається, за що ж тоді коростенські і житомирські судді отримують заробітну платню, якщо їхні незаконні рішення потрапляють собаці під хвіст?

«Металопластиковий клієнт» повторний розгляд почав оригінально. Перше слухання призначив на 15 серпня, але воно не відбулося, тому що Генадій Воронін саме зібрався на відпочинок і вже мав на руках квитки, про що суддю повідомив письмово і просив слухання перенести на іншу дату. На цій веселій ноті судові розгляди або припинились назавжди, або перейшли в інший вимір, тому що наступні засідання, не були призначені взагалі, стверджує Воронін, який до цієї пори не отримав ані ухвали суду, ані повістки. Можливо, розгляд справи проходить таємно, за зачиненими вікнами-дверима, у складі судді-клієнта і віконного майстра? Хто зна…

Трапляються випадки, коли у кримінальних схемах по привласненню чужого майна беруть участь не лише судді, а й нотаріуси. Такий висновок напрошується після ознайомлення з історією мешканки Коростеня Легенчук Галини Миколаївни, вдови, яка нещодавно пережила ще й смерть сина. Декілька років тому її чоловік, Леонід Легенчук, прийняв до свого бізнесу по виготовленню столярних виробів Романа Петровича В… Згодом між партнерами виникли якісь непорозуміння і Леонід витурив того Романа, який на прощання пообіцяв знищити родину Легенчуків. Конфлікт потроху почав забуватись, аж раптом Леонід Легенчук, власник бізнесу, майна, виробничих і житлових приміщень, загинув в автокатастрофі через некерованість автомобіля, яким керував його син. А вже через три дні після похорону Леоніда Роман Петрович В… завітав до вдови і спантеличив її новиною, що буцімто покійний чоловік заборгував йому 10 тисяч доларів. При цьому показав вдові завірене нотаріусом боргове зобов`язання. Слід зазначити, що у подружжя Легенчуків ніколи не було таємниць одне від одного, а тим паче необхідності брати гроші в борг.

Потім трапилась ще одна дивина: Коростенський міськрайонний суд прийняв рішення щодо примусового стягнення боргу та арешт майна Галини Миколаївни. Але, згідно з рішенням суду, майна арештували не на десять, а на сотні тисяч доларів – столярний цех, будинки, автомобіль тощо. Державна виконавча служба арештувала не лише нерухомість, яка Легенчукам ніколи не належала. а й саму Галину Легенчук !(див. фото) Лише після втручання у справу київського адвоката, найнятого Галиною, пограбування тимчасово припинилось. Слід додати, що судом були повністю знехтувані законні майнові права сина Легенчуків. Та й неозброєним оком видно, що підпис в нотаріально завіреному борговому папері не належить Леоніду Легенчуку.

Потім здирникам заважав ще й син. Заважав, заважав та й помер нещодавно у розквіті сил з діагнозом панкреатит...

Тепер бідолашна жінка живе в страху і щодня очікує пограбування й розправи.

Все, що завгодно може трапитись в місті Коростені під «дахом» високопосадових бандитів Житомирської області, де навіть гучну кримінальну справу щодо побиття хлопчика родиною МНСника, викравши з неї документи, міліціонери розвалили під прикриттям начальства і прокурора, а натомість за співучасті того ж Коростенського міськрайсуду сфальшували кримінальну справу… проти батька побитої дитини, Володимира Киселевича.

Банда? Банда…

P.S. Згідно з чинним законодавством, громадяни України мають право вільно висловлюватися, надавати журналістам та поширювати в ЗМІ інформацію про що завгодно, крім державної таємниці, і висловлювати свої оціночні судження. Представники ЗМІ та незалежні журналісти — розслідувачі мають право безперешкодно оприлюднювати і поширювати отриману інформацію і надавати їй оціночні судження.

Якщо вам є про що розповісти, звертайтесь до агенції журналістських розслідувань «Правозахисного центру Свобода»,

тел.  380-93-856-55-87, ел. адреса: svoboda2081@rambler.ru