Rubato innocente

Або як Українці до "ЗЕМЛІ ОБІТОВАНОЇ" йшли....

Здається інколи, що світ, пардон, сказився геть. Не вірите? Дарма! Цинізм – то короста нашого буття…Я от не цинік, але трішки сноб. Але це вже інша болячка. Хотілося вступити на факультет філософії, проте філософ з мене як із чорта святий! То наука для інтелігентів та пацифістів, а не для фурій. Хоча це теж річ сумнівна: сучасна вакханалія ідіотизму( як я б назвала модерний спосіб життя) вимагає інших філософів. У нас їх рівно 450 – великі просвітителі благовірних, нащадки великого Сковороди , «мойсеї», які завели нас у таку «Землю Обітовану»,що ми з неї готові знову у рабство бігти…

Яке щастя, що Франко не дожив до цього дня і не побачив, яких «мойсеїв» у нас тут наплодилося, бо  і Великий Каменяр посивів би передчасно. Отак і бреде сорок мільйонів людей  до омріяного Едему під ескортом преподобних, що нібито побачили як горів там якийсь кущ… Здається мені, що то було грошове дерево… Хтозна? Може,там і хлібне дерево явилося мудрецям нашого народу, і вони вирішили, що то - дар Божий. Гріх ним не скористатися! Тепер Степова Еллада наша, як казав Маланюк, у пшеничному морі потонула.                

Стоять 450 філософів та й мудрують , як би оте золоте море вицідити до останньої крапельки . А воно ж і під серденьком ссе: їстоньки та питоньки хочеться…Горе тільки , що й отим сорока мільйонам, що вже 20 років блукають по пустелі, теж треба чимось пельку заткнути…Свобода свободою, а кишки дулі крутять.

 Отак подумали  «мойсеї»  та й вирішили, щоб ніхто не ображався, все оте море сусідам продати. Бо ми ж народ багатий! У нас он кожен день ціни ростуть, а ми все купуємо і купуємо. Ха! То у нас держава парадоксів, і на карті Європи ми теж ніби якийсь суцільний ,нікому не зрозумілий парадокс. Ділили нас, як верблюдів та ослів: ви – направо, ви – наліво, потім знову зганяли, ніби безправний скот докупи. Вирізали нашу історію, неначе то апендикс з непотрібним для організму сміттям, відрубували мову, як курці голову, а потім дивилися, скільки оте опудало безголове протримається і коли вже здохне нарешті. Е…Аби ті кати знали, що то іншого польоту птиця, вони б не витрачали стільки часу даремно. Фенікса вбити неможливо…

А скільки то ми вже фараонів на своїй землі бачили, то й словами передати тяжко. «ВІА ГРА» позаздрила б такій перестановці кадрів.

Була у нас чорнявенька – батько Махно, була у нас і ефектна блондинка – генерал Денікін, ну а руденькі, які у 22  році прийшли,  порозганяли усю цю попсу капіталістичну і тримали народи у добровільному ярмі аж до нових віників. І коли ,нарешті, навіть у найспокійніших «гвинтиків» і «шурупчиків» лопнув терпець, уже не віником, а мітлою вимели увесь отой червонобокий бомонд.

 Отоді то й з’явилися наші філософи.  Це так, вибачайте за не дуже ліричний відступ, ретроспектива, а то, може, хтось і не знає, звідкіля це у нас такі «мойсеї»  повилазили. Та ні, усі знають, просто цензура таких слів у тексті точно не пропустить. Але це вже богохульство. Ми ж зі слугами Божими  вперто йдемо до «Обітованої  Землі», чи не так? Ну тоді слухайте, що ж було далі.

Філософи – вони і в Криму філософи, але філософія у них в усіх різна! Хтось репетує: «Україна - вперед!». Хтось малює  сердечко на білому фоні  - вони ж усі святі! Ще тільки німбу нема, але то не біда, його заміняє коса на голові. Ні, не та, що її смерть тримає. Гарна зачіска. Так зараз модно…  Хоча ні, це вже кримінальна філософія: того, хто її підтримує, якщо не камінням закидають, то у камінь закують.

 Інші довго , як голодні козли, кричали :«Ми! Ми! МИ!». Але потім прийшли «ВОНИ» і безладне мекання припинилося. А «ВОНИ» - це серйозно. Біло-блакитні прапори майорять над країною. Якщо внизу ще червоненьку смужечку провести …О! Ми знову стали частиною імперії. Але «ВОНИ» хитрі. Це ще ж треба зуміти 40 мільйонів водити по пустелі так, щоб потихеньку знову запроторити усіх у те ж рабство…тільки тепер енергетичне!

 А винна ота горезвісна коса. А хто ж іще! Це вона на людей манну небесну напустила, а «ВОНИ» ,бач, врятували благовірних від тієї Конотопської відьми. Для них «Руїну подолано!», для нас вона тільки починається.

Але ми  - осли: наше діло жувати овес і раз у 5 років проявляти свій мізерний інтелект, ставлячи на якомусь папірці галочку, яка все одно нічого не змінить. Голос 40 мільйонів у пустелі… Але  «ВОНИ» чують, просто затикають вуха, а хтось і взагалі оглух.

 Якщо цинізм – це короста, то політична глухота – це грип. Уже всі наші філософи ним заразилися. Страшна інфекція! Бетховен ,навіть зовсім втративши слух, чув музику у думках , а наші філософи виймають сталеві пробки з вух , лише коли чують брязкіт у калитці. Ото для них наймиліша музика, а ви там хоч і до крові горлянки надривайте!

Але ми йдемо вперед!.. принаймні нас у цьому переконують.  Ось тут захисники усіх раніше поневолених використовують  для керування своєю отарою баранів крім рук, які нічого не крали, іще один дарунок Господній – язик! О! Ну це вже вищий пілотаж ! Бо язик – то орган підступний: він може заплітатися, не слухати свого хазяїна, забувати слово «ялинка»  і протягом двох годин оскверняти  солов’їну мову блювотинням у вигляді суржику. Але то не біда. Серед наших філософів є й такі, що знову поглядають на Єгипет та їхнього уже осточортівшого фараона  і хочуть єгипетську мову другою державною зробити. Бодай би вас муха цеце закусала до смерті з вашими проповідями!  Ой,  вибачте, я ж, бачте, не маю права вас агітувати, а то ще скажуть, що і мені грошове дерево привиділося…

 Ох, язик – то все ж таки від Люципера. Бо скільки ж він, окаянний, наобіцяв був нам той язик ще у Єгипті… O,my God! І донині ми борсаємося у тих словесних помиях наших філософів, як ті свині. Бруд - то стихія брехні, але нам здається, що ми всі чистенькі…

Отак і живуть 450 мудреців світу сього, що прозріли і побачили «Землю Обітовану»  серед свого багатомільйонного стада сліпих кошенят, які ну ніяк не роздивляться, де ж той обіцяний рай для всіх благовірних. Бачимо тільки міражі посеред пустелі, а наші вельмишановні філософи вже давно сидять на золотих горах…

Філософія – то ж наука компромісів, а для нас – терпіння. Тому у нас кожен пересічний громадянин  - великий філософ.

¹ – (італ.) Rubato – музичний термін; вільне виконання твору без точного дотримання темпу.

      (італ.) Innocente – музичний термін на позначення темпу; букв.  – невинно, наївно.