В останні дні багато почали дискутувати, що дає Україні Зона вільної торгівлі с країнми СНД і чи не ставить вона палиці у колеса Угоді про Зону вільної торгівлі з ЄС.

В останні дні багато почали дискутувати, що дає Україні Зона вільної торгівлі с країнми СНД і чи не ставить вона палиці у колеса Угоді про Зону вільної торгівлі з ЄС. Юрист Микола Катеринчук з вершини своєї Європейської партії помітив, що що користі від Зони в рамках СНД ніякої, оскільки ратифікована Радою і підписана Президентом Угода розповсюджується лише на Росію та Білорусь. Документ зачепить лише 30% взаємного товарообігу.

Правда Микола Катеринчук не відкрив Америки, точніше Європи. Про те, що Угода недосконала заявляв і Микола Азаров. Прем'єр-міністра останнім часом взагалі потягнуло на відвертість. Чого варта його заява, що в українців ще є запас міцності: терпіли попередню владу, терплять і нинішню… Щодо Зони вільної торгівлі в рамках СНД то керівник Уряду заявив: "Договір не досконалий, в ньому є моменти, которі нас не влаштовують… Але, за великим рахунком, він відповідає нашим інтересам, вирішує питання розвитку нашої економіки і тому цей договір позитивний".

Говорячи про недосконалість прем'єр, очевидно, мав на увазі, що Угода не розповсюджується на нафту, газ та нафтопродукти. Вони і далі підпадатимуть під мита і обмеження. Хоча цих обмежень могло б бути і більше якби Україна затягнула ратифікацію. Принаймні в цьому впевнений Петро Порошенко не без участі якого ЄС парафував Угоду про Зону вільної торгівлі з країнами ЄС. Міністр економічного розвитку та торгівлі, будучи переконаним євроатлантистом, вважає, що Україна "отримала новий правовий механізм, ратифікований парламентами обох країн, який передбачає рішучі кроки щодо скорочення торгових обмежень і застосування захисних заходів щодо доступу українських товарів України на ринок РФ, і, відповідно, Росії на ринок України".

Українські чиновники уже зараз не проти задіяти механізми, які їм надає Угода, зокрема щодо зняття обмежень на російський газ і нафту. Але за цей пункт планують взятися десь через півроку. Віце-прем'єр Сергій Тігіпко переконує: "Дуже важливо, що ця угода не передбачає жодних нових торгових обмежень, більше того, через 6 місяців ми можемо розпочати переговори щодо скасування тих обмежень, які були впроваджені раніше". Хочемо ми того чи ні, але Україна приречена стояти на шпагаті між Заходом та Сходом. Ринок СНД займає 40% українського експорту. На другому місці ринок ЄС. Тим не менше, є певні нюанси…

На сьогодні Угода яку пропонує ЄС більш чіткіша і викликає менше питань. На відміну від класичної моделі ЗВТ, в тому числі такої, яка існує у рамках СНД, запровадження режиму вільної торгівлі з ЄС відбуватиметься в рамках всеохоплюючої та поглибленої зони вільної торгівлі у форматі "ЗВТ+" з акцентом на регуляторному співробітництві. Формат "ЗВТ+" передбачає, що скорочення та ліквідація торговельних обмежень у рамках режиму вільної торгівлі стосуються не тільки лібералізації виключно двосторонньої торгівлі товарами, але і досягнутої домовленості лібералізувати додатково такі сфери як торгівлю послугами, режими прямих іноземних інвестицій та державні закупівлі. В той же час пригадується той само російскі нафта та газ, які в рамках ЗВТ транспортуються за влсними законами.. Традиційною умовою функціонування поглибленої зони вільної торгівлі буде також приведення українського законодавства та практики у відповідність до норм та положень ЄС. Передусім це стосується таких сфер, як гармонізація технічних регламентів промислової та сільськогосподарської продукції, санітарні та фітосантарні заходи, права інтелектуальної власності, державні закупівлі, конкурентна політика та державна допомога, митна справа. Така широкомасштабна адаптація українського законодавства (яка не мала аналогів у попередній історії), на думку експертів, матиме позитивний вплив на конкурентоспроможність української продукції на третіх ринках, що, в свою чергу, має призвести до підвищення ролі України на світових ринках, формування іміджу нашої держави, як надійного гравця в умовах глобалізації торговельних відносин в світі. Так законодавчо склалось, що законодавство східного сусіда нам не Указ. Тому не виключено, що СНДешні стандарти доведеться підтягувати до європейских. Говорячи про галузі економіки та виробництва, яких торкнеться запровадження ЗВТ з ЄС, потрібно розуміти, що з огляду на її всеохоплюючий характер, це, фактично, будуть майже всі галузі. Сама суть інтеграції до єдиного ринку має це за свою мету.

Таким чином, економіка, що інтегрується, має переформатуватися на стандарти ведення бізнесу "по-європейськи", включаючи запровадження соціальної відповідальності підприємств та принципи "зеленої економіки". Такі прниципи поки що не характерні для східного ринку. Тут преференції чи санкції часто запроваджуються з урахуванням політичної доцільності… Укладення Угоди призведе до вирішення низки проблем та скасування бар'єрів, які існують на сьогодні та з якими стикаються українські товаровиробники та експортери вітчизняної продукції на ринках країн ЄС. До зазначених проблем серед іншого належить високий тарифний захист ринку ЄС, насамперед ринку сільськогосподарських товарів.

Так, наприклад, ставки увізного мита з боку сторони ЄС по окремих тарифних лініях в 1,5 – 14 разів вищі від ставок увізного мита України. В результаті запровадження зони вільної торгівлі відбудеться зниження тарифного захисту доступів на ринки Сторін. За попередніми оцінками Світового банку, які базувалися на основі моделей загальної рівноваги, створення зони вільної торгівлі з ЄС, в порівнянні з існуючим на сьогодні високим тарифним захистом ЄС у сільському господарстві, могло б значно розширити виробництво сільськогосподарського сектору в Україні та українського експорту із загальним економічним ефектом у 200 млн. дол. США на рік, або 0,4% ВВП. Важливе значення для українських експортерів (виробників товарів) до країн ЄС також будуть мати положення щодо застосування правил походження Європейського Союзу, що забезпечить двосторонню кумуляцію походження між Україною і ЄC. Згідно з домовленостями щодо положень Угоди в частині руху капіталу та платежів передбачено гарантування вільного руху капіталу, пов'язаного з прямими інвестиціями, здійсненими відповідно до законодавства країни, а також пов'язаного з торговельними кредитами. Втім, не все так безхмарно на євронапрямку. Участь України у ЗВТ з ЄС може створити певні виклики для національних виробників та експортерів. Це, насамперед посилення конкурентного тиску на внутрішньому ринку України, необхідність переоснащення та зміни технологій виробництва вітчизняних виробників, необхідність пошуку партнерів і інвесторів з метою модернізації виробництв, втрати для окремих галузей промисловості України через низький рівень їх конкурентоспроможності у короткостроковій перспективі тощо. Ніби-то непогані умови, які мають піти на користь як вітчизняному бізнесу так і економіки держави. Зрештою, Угода передбачає певні механізми захисту національного виробника. Перш за все, це встановлення перехідних періодів від 1 до 10 років для найбільш чутливої продукції, що дасть змогу українським виробникам поступово адаптуватися до нових умов та стандартів. Наприклад, Україна поступово впродовж 10 років скасовує увізні мита на легкові автомобілі, але матиме можливість запровадження спеціального захисного механізму, який передбачає застосування захисних мит на рівні 10%. Разом з цим, з української сторони митна лібералізація проходитиме поступово, тоді як ЄС скасовує митні тарифи одразу після набуття чинності Угоди.

Попри змістовні перевагим є кілька суттєжвих нюансів ЗВТ з ЄС деьс на півдорозі, а ЗВТ з СНД уже діє. І вільна торгівля з північними та східними сусідами зовсім не заважає створювати подібні зони із іншими країнами. Наприклад деякі країни мають сотню таких вільних економічних зон. Іншими словами цей договір не заважає відкрити доступ до ринку та капіталів на Захід.

І останнє, зона вілної торгівлі з країнами СНД, попри численні недоліки, не обмежує суверенітету і не ставить палиці під час руху на Захід на відміну від кабального Митного союзу.