Медіавплив ЗМІ

Для детального аналізу впливу ЗМІ , а точніше – ЗМК на свідомисть людини, в своїй роботі я новоджу приклад аналізу одного з випускив української телепередачі “Скептик"

“За останні роки, якимось дивовижним чином нас привчили вірити усьому що кажуть або пишуть в ЗМІ. Сказали: Епідемія!- "Ой, у нас епідемія"! Сказали: "Завтра кінець світу" - "Жах! Завтра кінець світу"! Усюди астрологи, екстрасенси, ворожки – усе, що якихось 10 років тому вважалося дурницями, зараз - хіба що не офіційно визнана думка. Як це сталося? Як сталося, що навіть не наукове, а просто нормальне, зважене відношення до світу, що нас оточує, стало немодним та напрочуд рідкісним?

"Скептик" – це інша думка. Можливо не зовсім коректна, іноді навіть брутальна, але інша. Не потрібно приймати все сказане у програмі на віру, адже вона створена не для того, щоб розповісти істину або захистити науку.

Основне завдання "Скептика" в тому, щоб глядачі відчули як змінюється відношення до світу, якщо піддавати здоровому сумніву інформацію, яка ллється на них нескінченним потоком.”  ( взято з сайту Berloga.net “Авторская телепередача “скептик”, канал К1»)

Перший вплив на аудиторію – інтрига та опис неформатності телепередачі, обіцянки розсекретити, показати всі інші сторони медалі українських ЗМІ. Автори не позиціонують себе зі стандартом українського ЗМІ, тим самим подаючи себе, як нову його структуру – структуру суперечности та правди. Але, можливо, це всього лише ще один продуманий хід, через який цей “новий формат” ЗМІ впливає на свою аудиторію? Не можливо, а так воно і є, адже саме слово масмедіа розуміє під собою вплив на маси-об’єкта комунікації, навіть через створення ілюзії суб’єктно-суб’єктної форми комунікації з масою.

Одним з основних засабів впливу в даній телепередачі є моделювання та конструювання. Тобто, активізація у мозку глядача процесу моделювання, конструювання ситуації та її аналізу.  Дана функція включає в себе чотири процеси: увагу, зберігання, моторне відтворення та мотивацію. Увага та зберігання – з цим все зрозуміло, а от конструювання ситуації – процес, котрий вибігає з двох попередніх та наслідком його є мотивація. Тобто, основним процесом, на якому заключаєть сама суть функції моделювання – конструювання ситуації. Саме на ілюзорному конструюванні і побудована дана телепередача. В чому сенс впливу? В тому, що тип подачі конструкції вже підрозуміває під собою певні мотиви, котрі, ніби самовільно випливають в голові глядача.  І лише в кількох випадках, сформовані мотиви об’єкту впливу будуть різнитися з предбачуваним, але цей процент, не має значення.

Соморегуляція – це здатність до мотивації та оцінки інформації. Мотивація – вже передбачувана стуктура, оцінка ж може бути різною.

Наступний метод впливу – здатність до саморефлекції. Іншими словами – це здатність людини контролювати правильність свого миcлення. От тільки його правильність вже сконструйована, що детально описується двома параграфами вище.

Здатність до символізації – одна з галузей когнітивних здатностей людини, котра надає ЗМІ “свободу дії”. Сюди входить аудіовізуальне сприйняття інформації людиною та співставлення її зі сформованими символами від найпростішого – букв алфавіту, до складних схем тощо.

Другим способом впливу є створення так званого “Антиміфу”, тобто, заперечення вже існуючого міфу, наприклад, про глобальне потепління. У телепередачі “міфи” про глобальне потепління протиставляються з “фактами”, котрі спростовують попереднє. Дана форма подачі є чи не найактуальнішою в наш час.

Наступним способом впливу ЗМІ на всідомість людини є ефект праймінгу та концептуальні моделі.

"Уместность применения концепции ментальных моделей для понимания феномена медиаинформации можно определить на нескольких уровнях. Во-первых, явление межличностного общения, воздействие СМИ или мира в целом требует конструирова- ния ментальной модели, которая будет репрезентацией определенного события или явления. Считается, что уровень понимания данного события или явления индивидом определяется уровнем сложности построенной им модели. Более того, ментальные модели способствуют пониманию, интегрируя информацию из разных эпизодов телепередачи или даже серии телепередач (Zwann & Radvansky, 1998) и координируя логические умозаключения, сделанные на основе полученной медиаинформации (Graesser et ah, 1994). Таким образом, ментальные модели, которые мы конструируем, определяют наше понимание массовой информации. Во-вторых, очевиден факт воздействия СМИ на конструируемые ментальные модели. Например, недавние исследования показали, что люди, которые предпочитают передачи и фильмы романтического содержания, отличаются более идеалистическими взглядами на брак и семейную жизнь. Можно утверждать, что просмотр подобных телепередач приводит к образованию ментальных моделей, сконструированных на основе соответствующих медиаобразов".

Такі моделі розуміють під собою комбінацію сформованих знань людини про світ взагалі, його історію та певні пережиті спогади в минулому. В телепередачі “скептик” дані моделі використовуються особливо часто, а точніше, вони фактично є основою її впливу.

Дуже активно “скептик” позиціонує задоволення, як функцію розваги. Не дивлячись на те, що передача передбачає суто інформативний характер, елемент розважального шоу в ній все ж присутній. Подача суто сухих фактів у формі інформаційного повідомлення в аудіовізуальній формі не дала б бажаного ефекту і не зацікавила б аудиторію. А от елементи шоу, котрими насичена передача, надають їй більш цікавого та індивідуального характеру. Чого варта лише футуристична подача програми: диво машина, котра надiлена людськими здатностями, телепортація і тому подібне. Належне треба вiддати цій телепередачі за присутність в ній таких ефектів: сарказм, як ефект гумору, ефект драматизації та ефект напруги. Згідно з Вордером, напруга – це емоціональна реакція на деяку історію чи її частину, за якої аудиторія не впевнена у фінальній розв’язці. В даній програмі напруга виступає дещо іншим елементом, дещо глобальнішим ніж просто невпевненість, адже розв’язка напряму залежить від подальших дій не те, що окремого читача, а людства вцілому.

Підсумовуючи вищесказане, хочу нагадати, що будь-який вплив – це спроба активізувати свідомість та закликати до певних дій, тож не требе відноситися до цього відсторонено. Єдине, від чого треба застерегтися – це від впливу негативного.