Про російський триколор

і про чехословацький корпус який розвалив Російську Імперію

Коротка передмова…

22 серпня в Росії відзначають «Дєнь государствєнного флага». В 1668 році Росія побудувала перший в своїй історії корабель «Орьол». Капітан цього першого російського корабля з чисто російським прізвищем фон Сведен подав царю чєлобітну «Роспись, что ещё надобно к корабельному строению, опречь того, что ныне куплено за морем» в якому просив «отпустить киндяки (ткань) на изготовление флагов», і ще й уточнював «а цветами те все киндяки как Великий Государь укажет, только на кораблях бывает, которого государства корабль, того государства бывает знамя». Видно навіть російський цар не догоняв таку малозрозумілу московітам другої половини 17 сторіччя істину що на кораблях країн майорять прапори цих країн. На цей випадок для тормознутого московського царя було підготовлене «Писание о зачинании знак и знамен или прапоров» де були наведені малюнки « 12-ти колен Израилевых» і прапори Великобританії, Данії, Швеції і Голандії. Інші держави тогочасним московітам були ще невідомі. У них іще корабля не було… Задля цієї епохальної для зколіновстаючої Московії події цар наказав «Сибірскому приказу» прислати "триста десять кіндяков" тканин. Вобчем під шумок хитрий скандинав забив баки єврейськими малюнками простому московському цареві і протягнув в Росію свій голандський прапор. Правда існує інша версія – хитрі дячки з Сибірського приказу усі чорні, коричневі, жовті, зелені і помаранчеві кіндяки давно вже благополучно пустили наліво, і у них залишились кіндяки тільки трьох кольорів. З них вони і зліпили гола… тобто російський торгівельний морський прапор.

Через двісті років, в 1896, російський цар Миколка Другий замутив дуже розумну річ – проголосив російський торгівельний морський триколор державним прапором усієї Російської Імперії. Миколка Другий взагалі був смекалистий пацан. Він наприклад вирішив скопіювати австрійського Імператора (на російський манер звісно), і з австро-угорських військовополонених замутив Чехословацький корпус, десь далеко на сході, в районі Сибіру. Логіка у нього була проста як двері – якщо чехословаки не любили Австро-Угорщину і хотіли з неї вирватись, стати незалежними і отримати свою державу, то вони вірно будуть воювати проти Австро-Угорщини під командою расовочистим істиннорусскім командуванням.

В той період російська влада взагалі відзначалась винятковою смекалкою. Наприклад російський Уряд разом зі всіма російськими комфронтами пороскинули мізками, і скинули Миколку Другого (т.зв. «Лютнева революція»). А ще вони почали демократизувати Росію. Демократизувати почали, як це водиться в Росії, з головного – з армії. І флоту. І це все під час війни. В принципі, це може б і проканало – якби це була тільки одне рішення. Але три таких рішення своєї влади підряд Росія не витримала. І гигнула.

Семидесятитисячний чехословацький корпус під російським триколором який їм дали геніальні російські власті розтягнувся від Владивостока до Поволжя, і радісно «попер на фронт проти австріяків». Правда перед тим він вирішив навести порядок на Росії, від Поволжя до Владивостока (усі ці колчаки-денікіни в той час тихо сиділи в ж… і клянчили гроші в «русофобних піндосів» і інших англо-французів). Вобчем після цього «наведення чехословацького порядку» Сибір, північ і Далекий схід масово попер в червоні партизани «мочити в сортирах усіх клятих білопогонників».

Потім чехи і словаки з почуттям виконаного обов’язку з піснями, плясками, під російським триколором і з більшою частиною золотого запасу Російської Ымперії поїхали… далі на Схід, в США. А звідти пароходом в рідну Богемію де на російське золото замутили п'яту економіку в Європі.

А в Росії росіяни заходились будувати соціалізму, «залучаючи» до цієї справи всі навколишні народи….