Київська влада очима киян

Про стосунки громади і влади в Києві

Київська влада очима киян
(про стосунки громади і влади в Києві, і як має бути)

Багаторазові спроби членів нашої організації почати діалог з київською владою, а саме: з 2006 року з Київським міським головою Черновецьким Л.М., а потім головою КМДА О. Поповим, його підлеглими і депутатами Київради з комісії, що займається місцевим самоврядуванням, залишились безрезультатно. Ми зверталися до влади з приводу порушення законності і інтересів киян при забудові міста, в першу чергу, його центру. Після ліквідації районних у місті рад, а потім і «самоліквідації» обраного киянами міського голови не менш гострою стала проблема відсутності місцевого самоврядування в м. Києві.
Повне ігнорування звернень і інтересів громадян, вперті спроби нав’язати громаді свої не завжди кваліфіковані програми і стратегії є однією з характерних рис нинішній влади. Прикладом сказаного є і «Стратегія розвитку Києва до 2025 р.», і програма «Сприяння місцевому самоврядуванню та розвитку громадянського суспільства у м. Києві на 2012 – 2016 р.р.», яку Київрада затвердила 15.12.2011 р. без обговорення з громадськістю. Про останній зразок «творчості» місцевої влади ми і поговоримо.

Передмова
Ми знаємо, що хочемо у своєму домі і не погоджуємося зі спробою нав’язати нам низькопробні розробки влади. Цей матеріал оприлюднюється не тільки тому, що народився дуже важливий для киян документ (ми його чекали), але й тому, що ми маємо нагоду висловити свою позицію, позицію людей зацікавлених у розвитку громади. Наше завдання полягає ще і в тому, щоб роз’яснити киянам сучасні проблеми громади м. Києва.
Ми представляємо на розсуд читача свою концепцію програми розвитку місцевого самоврядування у м. Києві, яка, безумовно, не є ідеальною. Її треба обговорювати і вдосконалювати.
Відповідь, куди веде нас нинішня київська влада, можна знайти у вищезгаданій програмі «Сприяння місцевому самоврядуванню та розвитку громадянського суспільства у м. Києві на 2012 – 2016 р.р., яка є фактично стержнем «Стратегії розвитку Києва до 2025 року», тому що відповідає на запитання: «Кто в доме хозяин?».

Програма є. Чи потрібна така програма киянам?
Вихідні дані програми наступні.
Назва: «Сприяння місцевому самоврядуванню та розвитку громадянського суспільства у м. Києві на 2012 – 2016 р.р.»
Подання: 1) заст. голови КМДА О. Пузанов; 2) начальник ГУ з питань внутрішньої політики та зв’язків з громадськістю М. Хонда.
Розробник програми − ГУ з питань внутрішньої політики та зв’язків з громадськістю.
Обсяг фінансових ресурсів на 2012-2016 р.р. визначений в сумі:
73 млн. 212 тис. 900 грн. (кошти з бюджету м. Києва).
Обсяг фінансування на  2012 р. (розгляд наступних років не має сенсу, тому що бюджет затверджується щороку) складає, по напрямах діяльності:
1) сприяння розвитку громадянського суспільства − 3 млн. 189 тис. 900 грн.
2) сприяння місцевому самоврядуванню, підтримки діяльності органів самоорганізації населення та місцевих ініціатив − 9 млн. 500 тис. грн.
З точки зору фінансування програма виглядає дуже солідно. А якщо говорити про сприяння місцевому самоврядуванню, то нема чому сприяти. Достатньо лише одного зауваження. Згідно п. 1 ст. 6 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»: «Первинним суб’єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада…». У програмі немає жодного слова про громаду. Також виникає питання, чому така важлива тема для киян, як сприяння місцевому самоврядуванню та розвиток громадянського суспільства не пройшла громадського  обговорення?
При аналізі змісту програми  ми оцінювали наскільки програма відповідає інтересам громади і користувалися принципами та положеннями, які викладені в Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Європейської хартії місцевого самоврядування» і декларації «Пріоритети для міст майбутнього в Європі» . Можна говорити, що програма, затверджена Київрадою 15.12.2011 р., не відповідає сучасним вимогам розвитку територіальної громади та вдосконалення громадянського суспільства, не сприяє формуванню системи місцевого самоврядування в м. Києві.  Аналіз програми дає можливість говорити про низький рівень компетентності муніципальної влади. Зрозуміло, що програму в такому вигляді робили чиновники, щоб задовольнити потреби начальства. А як бути з інтересами громади?

Наша позиція: врятуємо Київ − врятуємо Україну
Вищевказана програма потребує, на наш погляд, суттєвого доопрацювання з врахуванням принципів, які є основою Європейських вимог до місцевого самоврядування, а саме: демократії, відповідальності, субсидіарністі, децентралізації (розподіл і передача повноважень) та інших.
Розподіл і передача повноважень відповідає викладеному у Європейської хартії місцевого самоврядування принципу субсидіарності, а саме: "Муніципальні функції, як правило, здійснюються, переважно, тими органами, які мають найтісніший контакт з громадянином" (частина 3 ст. 4 Хартії). Цей принцип є також реалізацієй в життя наступного положення Хартії: "Право громадян на участь в управлінні державними справами є одним з демократичних принципів".
До речі, Закон України «Про органи самоорганізації населення» наділяє місцеві ради не тільки правом дозволу на створення органів самоорганізації населення, але і правом надавати делеговані повноваження і ресурси на їх виконання (перелік повноважень див. у додатку). Ці аспекти (кадри, децентралізація, повноваження і ресурси) і є ключовим для створення системи реального місцевого самоврядування як в м. Києві, так і в цілому по Україні.

Як ми, члени громади, бачимо програму
Лише свідома і безпосередня участь членів громади у процесі утворення гідних умов життя на певних територіях міста (йдеться про 100-120 житлових мікрорайонів) може сприяти формуванню відповідальності людей, підвищувати соціальну і громадянську активність. Програма повинна бути насичена духом пріоритетності інтересів громади і розуміння, що настав час колективного управління громадою (замість кланового). За допомогою програми громаді потрібно вирішити дуже складну проблему − зміни світогляду мешканців Києва,  щоб ідея стала матеріальною силою. Сучасні інформаційні можливості дозволяють за короткий час (5-10 років) пройти і школу  Реформації, і Просвіти.  Люди з почуттям господарів міста не дозволять владі витрачати колосальні бюджетні кошти без їх згоди і приймати важливі рішення без їх участі.
Термін виконання програми 5-8 років. Програма повинна передбачати:
• спеціальні заходи з використанням засобів масової інформації з метою надання киянам знань про систему місцевого самоврядування, зокрема, про органи самоорганізації населення (далі ОСН);
• створення на конкурсній основі громадського руху для організації і надання методичної допомоги населенню в створенні ОСН, координації роботи діючих ОСН, обміну досвідом;
• підбір та навчання кадрів за участю громадськості для роботи в ОСН;
• поділ міста на мікрорайони для подальшої роботи зі створення системи місцевого самоврядування (мікрорайон − базовий  рівень для ОСН, в його межах створюються різні рівні ОСН);
• розробку та затвердження положень про: 1) перелік делегованих повноважень, та порядок їх передачі базовим ОСН; 2) про фінансування
діяльності ОСН і порядок передачі матеріальних та фінансових ресурсів на виконання делегованих повноважень;
• реалізацію 3-5 пілотних проектів діяльності ОСН в межах мікрорайонів, з обміном досвідом і аналізом результатів діяльності;
• створення в кожному житловому мікрорайоні (80-120 мікрорайонів у Києві) ОСН з наданням делегованих повноважень (перелік повноважень далі в тексті);
• прийняття Київрадою нового Статуту територіальної громади Києва.
Зауважимо: ні місцеве самоврядування, ні реформа ЖКГ, яка тісно з ним пов’язана, не відбудуться без масового включення громадян в управління справами за місцем проживання.

Висновок.
1. Програма «Сприяння місцевому самоврядуванню та розвитку громадянського суспільства у м. Києві на 2012-2016 р.р.» не обговорювалася ні громадськістю, ні членами громадської ради при КМДА і не відповідає вимогам сучасних Європейських норм, що говорить про некомпетентність, в першу чергу, її виконавців.
2. Необхідно розробити Концепцію і нову програму розвитку місцевого самоврядування в м. Києві. В Концепції врахувати положення і принципи декларації «Пріоритети для міст майбутнього в Європі» та Європейської хартії місцевого самоврядування.
3.  Керівництву Київської міської ради і Київської міської державної адміністрації зробити відповідні висновки щодо підвищення кваліфікації депутатів Київради та працівників КМДА.
4. Членам київської громади потрібно об’єднатися навколо ідеї створення системи самоорганізації в м. Києві, як засобу колективного управління. Це єдина можливість не дати існуючої владі дискредитувати ідею місцевого самоврядування в м. Києві.
5. Вже сьогодні треба готуватися до виборів. Багато з тих діячів, що скомпрометували себе, знову хочуть бути депутатами. Об’єднуємось  під гаслом: «Думай, коли голосуєш! Основою місцевого самоврядування в Києві повинні стати органи самоорганізації населення! Народовладдя починається з повноважень, які передаються людям на рівень мікрорайонів».

Додаток.

Приклад переліку делегованих повноважень
Пропонується наступний мінімальний перелік делегованих повноважень на відповідній території:
• участь у погодженні будь-яких питань, що стосуються інтересів мешканців на території ОСН, зокрема, при складанні проектів бюджету та планів соціально-економічного розвитку, містобудівної документації, програм реконструкції, тощо;
• ремонт будинків, благоустрій території;
• матеріальна допомога інвалідам, хворим, всім, хто потребує допомоги;
• погодження питань щодо використання землі та приміщень комунальної власності;

• видання газети, інформаційних бюлетенів, використання ЗМІ; створення умов відкритості роботи ОСН та прозорості його діяльності;
• організація дозвілля, спортивних та оздоровчих заходів, центрів творчості;
• створення народних дружин для забезпечення громадського порядку разом із органами правопорядку; захист правопорядку та довкілля;
• контроль за якістю надання послуг та товарів, погодження режиму роботи підприємств у сфері торгівлі та надання послуг населенню;
• організація масових заходів: фестивалів, ярмарок;
• вирішення питань паркування автомобілів;
• самостійне використання фінансових та матеріальних ресурсів, що виділяються для виконання повноважень.