Роздуми про бездіяння людей.
Добігає кінця другий рік правління Віктора Януковича. Підводячи найменші підсумки, аналізуючи нинішню ситуацію, можна сміливо зробити висновок, що часи та події мають тенденцію повторюватись. Раніше, за часів Сталіна, за ним Хрущова, а пізніше і Брєжнєва, усіх незгодних усували. Їх кидали за грати гнити у холодних камерах, або ж засуджували до страти. Таким чином усі хвилі інакомислення моментально придушувались. Нині - схожа ситуація. Влада так само легко усуває тих, хто дошкуляє. Їм допомагають вірні помічники - мєнти, які можуть забити до напівсмерті у відділку. Тимошенко та Луценко сидять, бо вони не вигідні теперішньому режимові. По всій країні йдуть судові процеси над активістами багатьох організацій, що різними способами хотіли показати "блакитно-білим", що народ - це не тупе стадо, яким можна дуже легко маніпулювати.
Через доволі важкі часи пройшов і відомий нині Левко Лук'яненко, який був заарештований у 1961 році. У травні 1961 року Львівський обласний суд засудив Лук'яненка до розстрілу за ст. 56 ч. 1 і 64 КК УРСР. Звинувачували його в тому, що він "з 1957 виношував ідею відриву УРСР від СРСР, підривав авторитет КПРС, зводив наклепи на теорію марксизму-ленінізму". Через 72 доби Верховний Суд замінив покарання на більш м'яке - 15 років позбавлення волі. Свого часу він мав мету, відмовитись від якої не думав за жодних умов.
На одній із зустрічей, що відбулася 20 лютого 2012 року, він сказав: "На крові виросте нове покоління борців". І додав до того, що якщо народ чогось захоче, то ніхто його не зупинить. Тобто найголовніше - це діяти разом.
"Влада у нас до сьогоднішнього дня не українська. Оце я думаю останнє покоління влади, яка діє в про-московському дусі. Вона більше патріот Росії, аніж України. Я надіюсь, що це покоління таких, як Азаров, Янукович, Табачник і так далі - оце є їх останній період. Має прийти до влади нове покоління", - каже Левко Григорович. Далі додає, що саме нове покоління не має нічого боятися, адже в Сибір вже ніхто не відправить. В 2006 році він був одним з ініціаторів розгону Верховної Ради України. І це один з доводів того, що все ж таки, щось змінити можна.
Знову ж таки мовить істина, що бездіяння - найгірший з варіантів виходу з ситуації, що склалася. Має відбутися революція. Мирна. Така, як у 2004 році, але більш дієва. Але перед тим, як щось робити, щось обирати треба дуже добре все обдумувати. І само собою, не повторювати ту ситуацію, що відбулася коли Чорновецького обирали за кіло гречки і 50 гривень. Це був такий ацтой, просто гидко, що таким чином можна купить бюлетень. Чорновецький виявився людиною оригінальною, навіть занадто.
І власне коли є змога боротися, чому всі сидять на місці, склавши руки? Всі чомусь думають, що їх це ніколи ніяк не зачепить. А як же! Так вважають мої батьки, наприклад. Кажуть "що політика - брудне діло" і думають, що їх це не стосується. А те, що на роботі платять копійки, а продукти коштують значно більше, ніж мають, то нічого. Також їх не стосується те, що значно підвищилися ціни на комунальні послуги. І метро по 2 гривні - клас. "Від нас нічого не залежить", - суперова відмовка за якою ховається більшість людей, що народилися за часів совка.
Тож чому б не почати врешті-решт діяти, аби показати свою могутність владі, і втерти носа совкам? Але поки що добігає кінця другий рік правління Віктора Януковича...
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.