Україна
дуже швидко змінює своє політичне обличчя, цього не видно у викривленому
дзеркалі владних інститутів, але відчувається через настрої громадян. Більшість
з них не сприймає діючу владу і ту опозицію якій дозволяється проводити свої
засідання тіньових урядів в парламентських кабінетах. Серед тих, хто
намагається натягнути на себе «опозиційну форму» дуже різні люди та команди. І
лише одиницям вона личить. Доки що, безумовним лідером у такому позиціонуванні
є Арсеній Яценюк та його Фронт Змін. Здається, над Україною, розходяться
«помаранево-блакитні» хмари і на молоду команду Арсенія Петровича чекає
справжнє випробування владою: впливова фракція у Верховній раді України, а
згодом і президентський пост.
ПЛЮСИ…
По-перше,
лідер. Він наймолодший серед усього українського політикуму, більше того,
навряд чи хтось може наблизитися до неймовірного поєднання досвіду та
молодості. В питаннях політичної та «профготовності», Арсеній Яценюк «справжній
важковаговик». Він здатен банально «політично пережити» усіх «сивих зірок»
українського політичного театру.
По-друге,
харизма, ораторські здібності. Присутність на ефірах ключових ток-шоу завжди
викликає захоплення у глядачів. Кожен виступ підготовлений та яскравий, він
говорить мовою яку сприймають українці, разом з тим керується, у своїх
промовах, глибокими й актуальними тезами. В його виступах досить багато
просвітництва: через таких політиків формується новий виборець – розумний та
прагматичний.
По-третє,
унікальність лідера Фронту Змін. Блискуча реакція, бездоганна освіта, вчасний
досвід та вірні рішення зробили його недосяжним для інших. Це як Кличко та
Бубка у спорті – встановлені рекорди назавжди стануть капіталізацією для цього
політика. Він очевидний політичний довгожитель.
По-четверте,
підтримка політичної сили «Фронт Змін». Партія була створена фактично до
президентських виборів. Вона об’єднала молодих людей, які ніколи б не потрапили
у велику політику. Фронт Змін перетворився на своєрідну «фабрику зірок» і цей
процес триває далі, в організації висока політична конкуренція, за окремими
виключеннями, вона розбудовується відповідно до зрозумілої стратегії.
По-п’яте,
партія краще ешелонована ніж будь-яка інша опозиційна політична сила. Вона має
розгалужену систему надбудов – опозиційний уряд змін, молодіжне крило, жіночу
організацію, школу влади і таке інше. Кожен із напрямків очолюють ділові та
освічені люди. Саме тому, Фронт Змін став лідером у відстоюванні прав школярів
та вчителів й виступив проти закриття шкіл по усій Україні. Саме тому Фронт
Змін ініціював цілі акції проти податкового кодексу і був першою силою яка
організувала податкові майдани в регіонах та у столиці, подав альтернативний
документ з більш ніж 1000 змін та новою прогресивною моделлю «спрощенки» для дрібного
бізнесу.
По-шосте,
це неймовірний кадровий резерв «фронту». Саме народний депутат Арсеній Яценюк є
лідером у законотворчій роботі в ВРУ. До подання законодавчих ініціатив партія,
як правило, проводить масштабні обговорення серед партійців та лояльних
експертів. Не треба забувати, що Фронт змін це більше 3000 депутатів місцевих
рад.
По-сьоме,
це здатність команди відчувати час для вірних рішень і швидко приймати їх. Це і
участь Арсенія у президентських виборах. Вже потім усі зрозуміли, що ця поразка
ще зіграє свою роль в переосмисленні багатьох речей самими виборцями. Виборці
втратили 5 років, Яценюк отримав 5 років для побудови партійної машини та
формування армії однодумців і соратників. Вчасним рішенням було створення
партії і боротьба за право йти на «місцеві вибори», а також миттєва реакція на
злочинні ініціативі влади – податковий кодекс, пенсійну реформу, інше.
По-восьме,
вдале представлення партії у регіонах. Там дуже багато молодих та перспективних
політиків, що, наприклад, на місцевих виборах таки «дали прикурити» багатьом
політичним старожилам ключових регіонів України. «Громом серед ясного неба» був
результат «фронтовика» Андрія Павелко на виборах мера Дніпропетровська. Потужне
представництво партії на Київщині, у Києві, Львові, Луганську, Одесі,
Чернівцях, Рівному, Сумах, Дніпропетровську, Харкові, Донецьку, Миколаєві.
Традиційно велика підтримка «фронту» на заході України.
По
- дев’яте, це тенденція у настроях виборців які все більше схиляються до вибору
професійної потужної команди. Це наслідок розчарувань революціями. Фронт змін -
«золота середина» - «білі комірці» загартовані «майданами» і революціями.
По-десяте.
Навряд чи «опозиційному пулу» вдасться видерти з «лап влади» - з в’язниці, Юлію
Володимирівну. Арсеній Яценюк розуміє, що за таких обставин, йому слід чекати
«пере наведення» на Арсенія та його «фронт» усього арсеналу «регіоналів» - СБУ,
прокуратури, лояльних іноземних спецслужб, брудних політичних лабораторій
влади. Така загроза для цієї політичної сили очевидна, адже соціологи впевнено
стверджують, що у випадку виходу у другий тур виборів Яценюка і Януковича -
Яценюк перемагає з суттєвим відривом.
МІНУСИ АБО ОПОЗИЦІЙНА
ШАХІВНИЦЯ.
Недоліків теж вистачає.
Фронт змін опинився в специфічній системі координат, коли треба приймати непопулярні
рішення: «пригорнути» до себе НУНС і його депутатів, крізь зуби кричати у
парламенті «Юлі - волю», не втратити спонсорів опозиції, вибрати вірну
тональність у діалозі із владою, і головне, прикрасити свою партію здоровою
маргинальністю на яку такий неймовірний попит у «про опозиційній» частині
виборців.
Опозиційна шахівниця дуже
складна і справжня гра тільки починається. Януковича не стане через рік-два. Це
факт. І головна пост блакитна драма розгорнеться у політичному співіснуванні
між Тимошенко, яку після перемоги на якихось із виборах Яценюк «випустить» на
волю і, власне, самим, Яценюком. От
і міркуйте: Яценюк – президент, Тимошенко – прем’єр, і чи не стане з ним те
саме, що з Ющенко: пресловуті 5%. У нього один вихід – за ці роки виростити нове
покоління політиків, які займуть усі «сердечні політичні ніші» - яскравість,
красу, безкомпромісність, палкість та блискучу реакцію і цим фронтом почати
війну за майбутнє України. І останнє, Яценюк і блакитна Банкова. Чи має він
якийсь діалог із владою. Звичайно так як і кожен топ-політик країни. І лише від
нього залежить чим закінчиться ця найкрутіша розводка в новітній історії
країни, чи зможе він кругом пальця обвести тих, хто режисує політичні сценарії
в Україні – Львочкіна, Фірташа і тд. Адже мафію неможна перемогти – її можна
тільки очолити.
Опозиційний тренд дуже
швидко розкривається: з’являється цілий пул політиків які будуть роздирати
«опозиційний рейтинг»: Гриценко, Кличко, Королевська, залишки БЮТу, буде ще
низка проектів. Буде важко: Яценюку важливо не втратити Фронт Змін, виграти у
інших гіперінституційість: партія має перетворитися в бездоганну політичну
корпорацію. Тоді він стане не тільки над опозицією, а й над політикою і
політичною культурою в Україні.
Проте,
історія призначає свої сценарії. І в цьому сценарії «України після блакитно
етапу» на молоді плечі «фронтовиків» впадуть великі історичні випробування –
випробування переслідуваннями, випробування владою. Українці ж отримають своє,
випробування на громадянську зрілість. Рух простих людей, лідером якого я є,
через створений Комітет контролю над лідерами опозиції та різноманітні кампанії
буде контролювати кожен крок кожного опозиційного лідера. Тільки такий короткий
повідок на який ми посадимо усі опозиційні політичні команди, врятує
нас від чергового розчарування.