Урвався терпець читати ці “відписки”

Досить часто на свої запити ми отримуємо банальну “відписку”

Вже  більше ніж півроку діє Закон України "Про доступ до публічної інформації". Можливо не кожен громадянин знає про його існування, але це не заважає йому працювати. Громадські організації, журналісти і самі ж депутати та чиновники їм користуються залюбки. На жаль у цьому позитивному світлі є одне “але”. Досить часто на свої запити ми отримуємо банальну “відписку”.  І починає здаватися, що тебе знову пошили в дурні.

Влада свідомо не надає чіткої відповіді на поставлені запитання. У державі де говорять про свободу слова та відкритість владних рішень, народ залишається за завісою незнання. За завісою красивих слів, які пояснюють: Чому це тобі неможна знати? Часто на цьому спроби знайти потрібну інформацію через запити на інформацію і закінчуються. Багато хто банально змирюється і не бореться далі.   Суспільство ще не досить чітко зрозуміло, що ігноруючи “відписки” воно само будує стіну непрозорості. За цією стіною воно більше не побачить і не дізнається про дії влади.    

Десятки заголовків статтей майорять словами: ”чергова, цинічна, знову“ та іншими. Всі вони стоять у сполученні із популярним словом “відписка”. Але при цьому не проводиться цілеспрямована робота для того, щоб зменшити кількість такої інформації.  А саме змушувати відповідати владу на чіткі питання. Дізнаватися ту інформацію, що запитується, і тими способами, що гарантуються законом. Можна навіть сказати, що громадяни не так вже і зацікавлені у дії закону, інформації, що запитують, відкритості влади.

Я вважаю, що не можна так просто миритися із відповідями у форматі ”відписка“. Ми повинні навпаки ще більше надсилати запитів, підходити з розумом до формування питань у них і отримувати відповіді, що нас задовольнять. Нехай у можновладців уривається терпець від нашої цікавості. Якщо довести владу до такого стану, то буде шанс забути про слово  “відписка” і тільки інколи з посмішкою згадувати про нього. А ще “відписка” може бути ще одним підтвердженням непрозорості чи злочинних дій у тій чи іншій сфері. І ігнорування важливості цього питання призведе до гірших наслідків для громадян. Це моя позиція і саме її я дотримуюсь. І читаючи чергову “відписку” я вже замислюю план дій, щоб змусити владу відповісти чесно на відповідне питання. Щоб наступного разу, коли хтось інший запитає у влади про це ж саме , була отримана не “відписка”, а змістовна відповідь, з першого запиту.

На подив є те, що на запити депутатів менше приходить “відписок”. Але ж вони такі ж люди, як і ми. Чому так виходить? Вони там просто працюють, не важливо за гроші чи на громадських засадах. Але з іншого боку це виглядає так, що вони більш наближені до влади, вони більш авторитетні для владних структур. І не відповісти їм по суті питання загрожує великими проблемами. Тоді виходить, що ми стаємо свідками порушення Конституції України, бо прописана рівність громадян не дотримується. Чомусь депутату треба відповісти, а простому робітнику чи селянину можна просто написати “відписку”.

Тому народе схаменись! Не будь байдужим до того, що тобі відповідає влада. Якщо сьогодні кожен з нас не буде приділяти цьому увагу та викорінювати явище “відписок”, то вже завтра ми втратимо широкі можливості, що надав нам Закон України "Про доступ до публічної інформації". Ми просто змиримось з порушенням наших конституційних прав. Щоб не сталося цього потрібно діяти вже зараз.