Політичний герой

Лист Президентові

       Вітаю, вас Президенте України! Чи вас краще величати – професор?

       Ви – обличчя нашої держави, так би мовити головний політичний образ, чи скоріше навіть її політична карикатура. Ви перший в асоціативному ряду під назвою «Україна» і президентська посада змушує відповідати цій місії. Саме тому Вікторе Федоровичу, ви, як справжній відчайдушний Дон Кіхот боретеся з власними вітряними млинами – «заразами втіленням реформ», атакуючим вінком чи «яєчним замахом».

       Де-юре – ви - гарант, де-факто – класики давно вже встановили діагноз – гарантуючі гаранти нічого не гарантують. Хоча ні, ви інший, ви обіцяли міжнародного визнання здобутої в Україні освіти. І нам це вдалося – весь світ знає про українського поета Антона Чехова та Анну Ахметову. Ви обіцяли віддати свої знання, сили та досвід благородним цілям передвиборчої програми і впевнено йдете до своєї мети – ви навіть готові поступитися власними пріоритетами : «Я прийняв рішення для себе… поступитися своїми інтересами. І я скажу, у мене інтерес завжди був один — інтерес був, щоб країна була сильною і народ жив заможно.»

        І це тільки початок. Ви плануєте участь України у світових та регіональних інтеграційних процесах, євроінтеграційний поступ, співробітництво з Російською Федерацією та іншими державами, які є нашими традиційними партнерами, будуть поглиблені, підпорядковані національним інтересам. Це ви підтвердили цитатою сказаною у вересні 2010р. на фініші етапу Міжнародного авторалі у м. Глухові Сумської обл. : «Мы… с Дмитрием Анатольевичем (Медведев) договорились, что не будем говорить о плохом, а лучше сделаем.»

       З початком президентства ви фактично перевернули світ та Україну з ніг на голову, так як перевернули державний прапор на обкладинці своєї книжки «…І рік при владі. Від кризи до політичного зростання», наша держава відзначилася і на саміті президентів СНГ, де знову ж таки український атрибут державності повісили догори дригом. Але ж ви – гарант, ви гарантуєте, певно саме тому, президентська прес-служба потурбувалася про те, щоб цей політичний ляп закордонні ЗМІ не висвітлювали.

        Ви - герой, дійсно герой, але частіше за все – герой анекдотів, рубрик «Приколи» на різноманітних Інтернет порталах та американського мультфільму «Сімпсони». Можливо це й через те, що ваше оточення занадто заклопотане відчищанням репутації після кожного політичного конфузу їхнього лідера.

        А що ж робить у цей час простий пересічний українець? Він задихається від загазованості стосунків з Росією, він давиться не в силах проковтнути вирок суду над Тимошенко, він захлинається жовчю міжнародних політичних катаклізмів.

        Що залишається робити? Лише одне – не перетворюйте остаточно життя країни на екшн з елементами фантасмагорії, не варто кожного разу демонструвати блиск і злиденність політичної думки і благаю – не ставте за ваш «святий обов’язок уможливлювати нові трагедії», у цьому випадку гарантувати не обов’язково.