Кому потрібні ці реформи?

...

 ...Ми живемо в чудовий час перемін, які тепер дуже модно іменувати реформами.

Моя знайома постійно реформує свій імідж. Нещодавно купила двобічну куртку на секондхенді і вивертає її, коли виходить на люди, а потім навиворіт, коли іде до роботи.  Ось такий реформатор. Але з баби дівки не буде. Тут реформи не допоможуть.

Можна курку перефарбовувати в різні кольори, але в небо вона не полетить, а буде порпатися у вигрібній ямі до смерті.

Таку саму перспективу мають ці реформи, незалежно від їх масштабу.

Чому?

Бо пропонують їх люди різних рангів, які беруться змінювати все, що завгодно навколо себе, лиш не себе самих.

Двоє, чоловік і жінка ішли по дорозі зі свого міста в інше. На узбіччі сидів мандрівник. От вони його і питають:

                 - А скажи нам чоловіче, які люди живуть у тому місті, куди ми йдемо?

                 - Скажіть мені, які люди були в тому місті, з якого ви йдете?

                 - Добрі люди були, радісні, щирі...

                 - Можете сміливо іти в те місто , бо там такі ж самі люди                                                                                                                                                          

Аж ось іде ще одне подружжя і вони зустрічають цього ж мандрівника і йому дають таке ж запитання. Він їм у відповідь:

                  - А які люди живуть у тому місті, яке ви залишили?

                  - Ой, погані люди, злі, заздрісні...

                  - Тоді вам краще не йти далі, бо у всіх містах навколо живуть такі ж самі люди...

...„Пізнай себе” – казали мудреці.

Людина, це істота, яка не має точки насичення. Зрозуміло, чому. Біблія каже, що людині „...покладено вічність у серце”. Це значить, що поклик до пізнання, до творчості є безкінечний. І перша людина була створена з перспективою життя без меж. В часі і в просторі.

Однак перша людина втратила цю перспективу, пішовши за іншим Лідером, який забирає життя і веде до смерті. Але бажання залишилося. Бажання пізнавати, творити. Але всесвітній Збоченець це природне бажання переорієнтовує.  І всі відкриття людства, в кінцевому результаті, приводять до руйнації навколо нас і всередині нас. Найгірше те, що ці процеси виглядають незворотними.

В результаті хворі духовно люди утворюють безнадійно хворе суспільство.

У безнадійно хворої людини навіть при зовнішній видимості здоров’я всередині розростаються метастази, які руйнують цілий організм і жоден лікар не передбачить, в якому місці зараза вийде назовні.

Хто передбачав вибух анархії на Близькому Сході, всесвітню фінансову кризу, аварію у Мексиканській затоці, теракт у Домодєдово? Але загальносвітова тенденція саме така і вона успішно прогресує. Як лікуватися?

Життя людини то є дорога. До Бога або від Бога. Люди не хочуть признати Бога таким, який Він є. В такому разі Бог відвертається і вони, полишені на власний розум і зневажаючи Божі вимоги, живуть по власних мірках, видумують своїх власних богів, заплутуються щораз більше у цьому безладі і вже не здатні розірвати це коло зла.

Тому всі ці пісні про реформи нікому не потрібні. Це тільки видимість роботи і жодних проблем вони кардинально не вирішують.

Христос не був політичним реформатором. Він приніс кардинально іншу дорогу для людства. Поки є час, треба вибрати саме її.

Чи ми хочемо цього?