Питання віри

Князь К. Острозький як оборонець українського православ'я

В релігійній сфері Костянтин - Василь Острозький виявлявся гідним продовжувачем справи свого батька, який ретельно дбав про українське православ'я. За його часів місто Осторог, один з двох титулярних центрів єпархії Східної Волині, стає центром православної духовності. Загалом відзначаючись релігійною толерантністю, Острозький цікавився творами католицьких богословів та певний час знаходився під впливом протестантизму.

Характерним було ставлення Острозького до актуального на той час питання про об'єднання католиків і православних.  На 6 жовтня у Бересті був призначений Собор. Берестейська унія не внесла спокою і не поєднала Церков. Навпаки, крім двох - православної і католицької - з'явилась третя, уніатська. Уніатська церква залишилася в очах уряду єдиною правною Українською Церквою. На тлі даних подій поглиблювалася денаціоналізація української шляхти: нащадки знатних родів переходили на католицтво або унію. Про саму унію можна сказати так: відбулося не рівноправне об'єднання церков, а підкорення православ'я католицизму.

Виступивши спочатку на підтримку такого об'єднання, Острозький волів тримати процес під власним контролем. Тому, коли 1594-1596 роках частина духовенства здійснила спробу укласти церковну унію оминаючи князя, Острозький виступив її рішучим супротивником, різко засуджуючи рішення Берестейського собору. Проти унії також виступили народні маси та частина знаті, які очолював саме Острозький. Це були братства, які змусили Польщу у 1632 році знову дозволити легальне існування православної церкви.

В 1575 році Острозький запросив Івана Федорова для організації друкарні в князівській резиденції. Завдяки острозькій друкарні світ побачило більше 20 видань, в тому числі перший повний текст Біблії слов'янською мовою. 1580 року при Богоявленській замковій церкві , що мала статус кафедрального собору і була одним з найзначніших православних храмів того часу, виникла власна іконописна традиція. Кілька острозьких ікон написаних в той часвважаються шедеврами православного іконописання. За своє життя Костянтин - Василь Острозький зробив величезний внесок у культурну спадщину України.

На жаль, у 1608 році, коли помер князь Острозький, серед української шляхти вже не було нікого, хто міг би заступити його, бо й діти князя перейшли на католицтво. Та й на сьогоднішній день багато людей дозволяють собі нехтувати духовними та моральними цінностями, подекуди зраджуючи батьківську віру, а подекуди й зовсім викреслюючи релігію з свого життя. Коментарі зайві, а історія повторюється...