Той, хто вірив і боровся!

Ідеолог української державності Микола Міхновський

Протягом багатьох років у радянській історіографії Микола Міхновський згадувався як запеклий націоналіст, ворог свого народу. Міхновський мріяв про єдину, неподільну, вільну Україну - деражаву робочих людей від "гір Карпатських аж до Кавказьких", а також першим висловив думку про те, що незалежність України в складі Росії - це безглуздя, що держава повинна бути цілковито вільною і має повне на те право.

Микола Іванович - нащадок старовинного козацького роду, народився у сім'ї сільського священника у селі Турівка. Дитинство Міхновського пройшло серед української природи, народних пісень, оповідань і дум. Тож з малечку малий Міхновський вбирав в себе неповторний колорит рідного краю, любов до Батьківщини, смак пристрасної боротьби за її свободу.

Отримавши середню освіту в Прилуках, Микола Міхновський стає студентом юридичного факультету Київського університету. Займаючи активну громадську позицію, Міхновський приєднується до українофілів, при цьому відкидаючи аполітизм і поміркованість, які десятиліттями плекалися в українофільських громадах.

Рішуче налаштований студент не втрачає надії на відновлення самостійності України. 1891-го засновує разом з Віталієм Боровиком, Борисом Грінченком та Іваном Липою таємну студентську організацію, мета якої - здобуття національної свободи, побудова власної державності. На честь пророка національного відродження її (організацію) було названо "Братством тарасівців".Саме у творах Кобзаря, який був для Міхновського ідеалом ще з дитинства, він вбачав прямий заклик до боротьби за самостійність України. Однак повести визвольний рух на Україні під цими лозунгами "тарасівцям" не вдалося. Самостійники були небажаними, незрозумілими і потенційно небезпечними в очах більшості.

Також ініціативний гурт студентів засновує Революційну Українську Партію (РУП). Біля її колиски бачимо й Миколу Міхновського. Саме він пише програмну статтю для РУП. Це була перша його публікація, і як побачимо далі, актуальність її не втрачена й донині.

Брошура Міхновського під назвою "Самостійна Україна" була першою спробою оформити скривджені національні почуття українців у рамках політичної програми, що стала дзеркалом тих переживань, які нутрували в свідомості молодих українців, окрилених ідеями національного визволення.

Крім того, Микола Міхновський заснував відверто націоналістичну Українську Народну Партію (УНП), що проголосила своєю метою боротьбу за незалежність України. Микола Іванович став її лідером і головним ідеологом, автором програми УНП та інших партійних видань, які на тривалий час стали найголовнішими для багатьох поколінь українських націоналістів. Найбільшого ж розголосу та поширення набув маніфест "Десять заповідей УНП" (1903 року).

З ініціативи Міхновського у Києві у березні 1917 року відбулися три військових віче, останнє з яких ще 11 березня ухвалило рішення про формування першого українського козачого полку імені гетьмана Богдана Хмельницького. Того ж року було створено товариство "Український військовий клуб імені гетьмана Павла Полуботка" на чолі з Миколою Міхновським. І це ще далеко не всі заслуги найвідомішого українського "самостійника"...

Ідеї Міхновського були розбиті об каміння морем крові з приходом до влади більшовиків. 3 травня 1924 року Микола Міхновський пішов із життя, а разом із ним пішли його мрії, мрії про майбутнє, в яких справжній господар панує на власній землі.

Микола Міхновський пристрасно вірив і боровся за незалежність України і був провідником національно-визвольного руху. Сьогодні ця людина є символом незгасаючої віри у добре майбутнє.

Найбільш точно охарактеризував Миколу  Івановича його близький друг Сергій Шемет :  "Це було велике серце. Вньому палав такий вогонь любові до України, що в іншій екраїні він запалив би мільйони сердець бажанням патріотичного подвигу, а серед нашої інтелігенціїзапалилися цим вогнем лише одиниці. Найбільшою цого заслугою було надання великого творчого розмаху українським національним почуттям. Малесеньку любов до пісень і вишиванок він розпалив у полум'я великої любові до України."