І чого вони бояться?

Дехто у нашій державі пропонує повернутися до Конституції 2004 року. Хе-хе! А чи читали вони її?

Дехто у нашій державі пропонує повернутися до Конституції 2004 року. Хе-хе! А чи читали вони її? А чи пам’ятають вони про крах реформаторських кроків Уряду Тимошенко, котрий спонукав її шукати домовленостей із Януковичем та Партією Регіонів щодо зміни Конституції на парламентську модель із суто декоративними функціями Президента?

Чи може вони вирішили, що «ЗАКОН УКРАЇНИ Про внесення змін до Конституції України, Проект, Реєстр. № 4180», котрий погоджений із Конституційним Судом набагато краще від анульованого Конституційним Судом 30 вересня 2010 року Закону №2222?

То це зовсім не так. Зазначу позитивне у Законопроекті №4180:

«Члени Кабінету Міністрів можуть суміщати свою посаду з мандатом народного депутата України.

Організація, повноваження і порядок діяльності Кабінету Міністрів України, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади визначаються Конституцією і законами України».

Перше дає членам Уряду із числа народних обранців не побоюватися за свою долю у випадку недовіри чи відставки Уряду.

А друге теоретично не дозволяє Президенту якимсь чином змінювати функції чи повноваження Кабінету Міністрів. Хоча там далі вказується на побічну можливість безпосередньо втручатися у діяльність Уряду «ліквідацією та реорганізацією» міністерств.

А наступне – це граблі, які «вбили» політично Ю. Тимошенко. Та й Ющенка.

«6) у статті 106:

“15) (Президент – автор) зупиняє дію актів Кабінету Міністрів України з мотивів невідповідності цій Конституції з одночасним зверненням до Конституційного Суду України щодо їх конституційності».

Вказане право дало змогу Ющенку паралізувати повністю діяльність Уряду Тимошенко. Майже всі її акти були зупинені у цинічно-єзуїтський спосіб. Тобто, призупинялися, але потім подання до Конституційного Суду так і потрапляло.

Це тому і з’являлося наступне: «Про ініціювання питання усунення Президента України Ющенка Віктора Андрійовича з поста в порядку імпічменту у зв'язку з вчиненням злочинів». Там зазначалося таке: «Конституція надає Президенту право, в тому разі, коли та чи інша постанова Кабінету Міністрів викликає сумнів з точки зору її конституційності, призупинити дію такої постанови і водночас звернутись до Конституційного Суду, який тільки і може, згідно Конституції, ст.ст. 147, 150, встановити її невідповідність Основному Закону, якщо вона має місце.

Натомість Президент України Ющенко В.А. шляхом масового зупинення актів уряду, в першу чергу, в сфері економічної політики та приватизації намагався всупереч Конституції вести власну економічну та соціальну політику».

Іще одні «граблі» Конституції-2004 варіанту №4180:

«у статті 116:

а) доповнити статтю пунктами 9¹, 9² і 9³  такого змісту:

“9¹) утворює, реорганізовує та ліквідовує відповідно до закону міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, діючи в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади;

9²) призначає на посади та звільняє з посад за поданням Прем’єр–міністра України керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, голів місцевих державних адміністрацій;

9³) призначає на посади та звільняє з посад половину складу Ради Національного банку України».

Все вищенаведене вказує, що Конституція-2004 навіть у її варіанті Закону №4180 залишає у руках Президента безмежну владу. Хоча значна кількість функцій для здійснення саме безмежної влади не прямої, а опосередкованої дії. Але ж це не страшно!

То чому вони бояться повернутися до цієї конституційної пастки? Це дало б змогу політично знищити лідерів опозиціонерів, якщо б вони погодилися після введення у дію (не повернення, оскільки мова йде про дещо іншу Конституцію) Конституції-2004 у варіанті Закону №4180 створити опозиційний Уряд.

Може хтось розуміє логіку влади?

P.S. «Жвания: В поддержку возвращения к Конституции 2004 года подписались 232 депутата». Для «конституційної чистоти» для голосування за Законопроект №4180 у другому читанні (перше відбулось іще влітку 2004-го) треба 300 голосів.