Система ніпель.
Щось цвіте, щось відцвітає.
Щось живе, щось відживає.
Лиш брехня в людей кінця не має.
Споконвічно процвітає.
Та все забарвлення міняє.
Безсоромність зберігає.
З нахабством дружбу не втрачає.
Злодійсто стимулом вважає.
Нещастя по світу пускає.
Та завжди вигоду шукає.
Що знаходить, все ковтає.
Постійно совість лиш втрачає.
Та від цього не страждає.
Її ніхто не припиняє.
І навряд чи подолає.
Так живе, не пропадає.
Когось в чомусь виручає.
Як потрібно-добиває.
В пекло теж вона приймає.
По знайомству зустрічає.
Та по своєму вітає.
По блату місце вибирає.
По блату муки назначає.
Про бажання не питає.
Жарини на язик вкладає.
А коли згаснуть то міняє.
Чортам це дійство залишає.
І після цього покидає.
Свою місію кінчає.
Більше вже не виручає.
Інших грішників шукає.
Їх поки що вистачає.
12.01.14. В.Назаренко.
Вічна подяка.
Значні українці Ви диво здійснили.
Негідників злісних від влади відбили.
Ви кров"ю героїв майбутнє омили.
Спасли Україну і славу зустріли.
І вічну подяку собі заслужили.
Історію нашу звеличити сміли.
У пам"ять нащадків героїв вмістили.
Спасибі Вам рідні, Ви світ обновили.
23.02.14. В.Назаренко.
Закольцювати.
І знов бридке московське рило.
Зажерти Україну захотіло.
В тяжкі часи таке посміло.
І в котре свое свинство проявило.
На всіх, на все начхати, озвіріло.
Життя людське згубити закортіло.
На третю душогубку крок зробило.
Безкарністю своєю очманіло.
Часи мінливі,явне діло.
Закольцювати треба рило.
Щоб пащу ту смердючу та закрило.
Можливо б дещо зрозуміло.
Під себе б клало і сопіло.
Тихенько хрюкати лиш сміло.
Нікому б кривди не чинило.
Було б і гарно так, і мило.
1.03.14. В. Назаренко.
Дочекались.
Все москалі приготували.
Спочатку Януковича украли.
А потім Крим окупували.
Та пацюків своїх повідкривали.
Щоб ті повсюди бунтували.
І українців обвинли.
Що ті життя їм не давали.
Родную речь їх затикали.
Ще що хотіли те брехали.
На війну провокували.
Себе насправді показали.
Таке жахіття розпочали.
А наші певна річ проспали.
Все мораль свою тримали.
Окупацію сприймали.
Пацюків не розпізнали.
На батьківщину не прогнали.
Щоб ті у себе там брехали.
Та різні безлади вчиняли.
І речь свою демонстрували.
Та все навколо забрудняли.
А то в нас сало українське жрали.
Та Україну завоняли.
Московські паспорти чекали.
Щоб їх скоріш повисиляли.
Очистились та процвітали.
2.03.14. В.Назаренко.
Завіт.
Братайтеся українці.
Та не з москалями.
Бо москалі підлі люди.
Лихо буде з вами.
Історію пам"ятайте.
Що творили з вами.
Та того не забувайте.
Що були рабами.
Століттями покорялись.
Їх не добрій волі.
Вас гнобили, наживались.
На вашому горі.
Зневажали, обзивали.
Покидьки бідові.
До Сибіру заганяли.
Нелюди чергові.
То ж шануйтесь українці.
Самі між собою.
З москалями на одинці.
Будьте з головою.
2.03.14. В.Назаренко.
Маємо здійснити.
Прийшла пора українці.
Стати за свободу.
Як прийдеться відстояти.
Майбутнє народу.
Треба бити окупантів.
Бити, убивати.
Та гробами з москалями.
Привіт передати.
Бити путінських бандитів.
Як можливо всюди.
Без жалю і без упину.
Бо вони не люди.
Тварі підлі і жорстокі.
Виродки всі псові.
То ж потопимо сволоту.
У їх власній крові.
Та чим більше.
Та скоріше.
Будем їх мочити.
Вірогідніше зумієм.
Себе захистити.
І їх кров"ю заливати.
Путінську злу пащу.
Щоб втопився,буде мати.
Росію пропащу.
То ж рішаймось українці.
Себе відстояти.
І не варто в такій справі.
Життя шкодувати.
Бо не краще українці.
В рабстві зогнивати.
Та нікчемним москаликам.
Зади цілувати.
3.03.14. В.Назаренко.
Зрадникам.
Закортіло москалям.
Сибір заселити.
То ж придурків з України.
Треба заманити.
Відділити, залякати.
Куди треба відіслати.
Заставити працювати.
Та продукцію давати.
Від китайців захищати.
Та на цьому і сконати.
Не варто їх шкодувати.
Зрадники повинні знати.
По заслугам отримати.
Та на це все їм начхати.
Потім будуть шкодувати.
5.03.14. В.Назаренко.
Початок краху.
На гріх ганьбу за честь обрали.
Без бою Крим кацапам здали.
Своїх людей там покарали.
Зрадили, розчарували.
Скаржились, соплі жували.
Надіялись, чогось чекали.
Нікчемність свою прикривали.
Які вас дурні обирали.
Та всьому світу показали.
Як подарунок божий сплюндрували.
Крах України розпочали.
6.03.14. В.Назаренко.
Хоч щось.
Життя з води, життя вода.
Тече переливається.
Навіщо є, потім згниє.
Навряд чи хто дізнається.
Добро чи зло воно дає.
Постійно щось міняється.
Комусь болить, комусь свербить.
Неждано щось з"являється.
І все життя кінець кінцем.
Постійно злом кінчається.
Добро завжди усе здає.
Ось так і відбувається.
Змінити якось те що є.
Поки не досягається.
Творіть добро собі своє.
Воно запам"ятається.
8.03.14. В.Назаренко.
Пукіну.
Пукін що ти натворив.
Мир людський занепастив.
Краще вішайся злочинцю.
Бо своє уже віджив.
Статус ворога нажив.
Та прокляття заслужив.
Місце в пеклі застовпив.
Нечисть мабуть підкупив.
То ж чорти тебе обслужать.
Та не так як ти хотів.
Без обов"язків, законів.
Щоб наповну потерпів.
12.03.14. В.Назаренко.