Кого у ВР представлятимуть регіоналівські мажоритарщики

Їхній Іоффе нагрів собі 47%. І нібито тепер, він буде нашим представником у Верховній Раді...

Їхній Іоффе нагрів собі 47%. І нібито тепер, він буде нашим представником у Верховній Раді. - Що він там буде робити. - Все що скажуть, те й робитиме. - Хто, скаже? - Той, хто його обрав. – А хто його обрав? – Його обрали 47%  громадян. Така на перший погляд  проста логіка.

Але насправді логіка дуже непроста. Зупинюся трохи на Іоффених виборцях. Вік -  за 45. Говорять, ми голосуємо за Іоффе. Я цікавлюсь, - що він пропонує, що в нього записано у програмі? І, о диво!, усі, як один, не читали програми Іоффе.

Іоффевські голосу-вальники хоча й не читали програми, зате усі, без винятку, повторюють одну й ту ж мульку: він раніше був, ми його знаємо, він завжди приймав людей. Мені стало цікаво, власне, про те,  які питання людям довелося вирішити на тих прийомах.

І знову о диво, мені не зустрілася жодна людина, яка  була б на  тому такому популярному прийомі. Люди так і говорять: про те, що Іоффе приймав людей, говорять усі, і це  значить, що він реально комусь допоміг. Приклади, звісно, жодні не наводяться.

Безперечно, регіонали поцілили в десятку тим, що поставили на Іоффе, адже метод ведення передвиборної компанії не потребував фінансових витрат, натомість гарантував 100%й виграш.

Вся компанія будувалася навколо тієї інформації, що Іоффе вже має досвід роботи на окрузі і, що він знає людей. Ну і, звичайно,  виключно для нагадування та перестраховки,  було й трішки  чорного піарчику, котрий примітивно  був  розрахований притиснути виборцю на жалість.

Власне у сам день виборів Іоффе особисто об’їздив дільниці на окрузі  з  листівкою в руках. Таким чином він розповсюджував новину про те, що хтось   розповсюдив, до цього нікому невідому, чорну інформацію про нього.

Оце такий маразм. А ще Іоффе обіцяв, що він за те, щоб відмінити регіональську пенсійну реформу. Уявляєте людину, яка говорить вам, що вона проти того, щоб у вас відбирали пенсію чи зарплату, але у ту ж чергу, вона так  як усі, тобто – за? Це суто єврейська позиція. Це Іоффе. Це той, хто має статус одного з найбагатших мажоритарників – в окрузі суцільних злиднів.

Недавно один мій цілковито міщанський випадковий знайомий, який від початку своєї  кар’єри і до пенсії про працював на керівних посадах у хімічній промисловості,   висловлював таку думку, згідно з якою у Верховну Раду повинні йти люди, які мають досвід роботи на керівних посадах, себто директори крупних підприємств, заводів.

У тому то й проблема, – говорив я йому -  що у Верховну Раду лізуть організатори із заводським мислення, а не ідеологи; Верховну Раду непотрібно організовувати, її потрібно націоналізувати, і це можливо лише через націоналістичну ідеологію.

Бо людині з організаторськими здібностями, у якої  виходить організувати роботу підприємства, не можна дозволяти писати закони про працю. Тому що така людина, думає не з позиції  працівників, а з позицій власника, котрий керується мотивами особистого збагачення.

Отже, якщо людні вдається добре організувати роботу заводу чи фабрики, то вона й повинна лишатися такою. Тобто, якщо добре виходить з одним заводом, будуй ще один, удосконалюй виробництво, модернізуй. Це так же точно, як власники заводів, на вимогу працівників підвищити зарплату, говорять: підніміть виробництво праці.

А то у нас виходить, що власники заводів, та мільйонних статків, у той час коли вимагають від своїх працівників підняти виробництво праці за рахунок горба, намагаються підняти власне виробництво праці за рахунок внесення змін у законодавство, ніби сьогодні їм найгірше живеться.

 У випадку з Іоффе ситуація трішки інша. Зрозуміло, що у такому віці як він, потрібно думати про добробут сім'ї та власний спокій. Ось він про це і думає.