Здається, що сьогодні опозиція не виправдала
сподівань вічного революціонера і давно знаходиться там, куди її разом з
Яценюком спровадив Юрій Луценко. Ще донедавна ми думали, що Юрій Луценко вже не
придатний до глибокого мислення через «важку» травму голови, яку отримав у
стані алкогольного сп’яніння у протиборстві з «Беркутом».
Як виявилося, це омана. Пригадаймо, як під час
перебування у колонії Луценко також дуже «тяжко» хворів і адвокати навіть
вимагали термінового звільнення. Але, варто було людину амністувати і вона стає
дієздатною і спроможною лізти на барикади у той же день. А «лікування» за
кордоном настільки зміцнює організм, що теперішній «Беркут», як у старі добрі
часи німецька поліція, ніпочому.
То ж, наш політик і на цей раз дуже швидко одужав, як
говорять «не дочекаєтесь…». І вже у неділю 19 січня брав участь у Народному
віче, але як гість і не на трибуні, куди залюбки залазив, щоб про нього бува не
забули.
Спочатку всі подумали, що Луценко через струс мозку забув
де вхід та вихід, але, як з’ясувалося, причина відсутності на сцені банальна – страшна
образа на Яценюка через те, що останній не сприйняв колишнього польового
коменданта Юрія Луценка за ідеолога протестного руху та у різкій формі відкинув
його новий стратегічний план для ЄвроМайдану, який так важко зароджувався в
тенетах лікарні.
Адже, недавно Юрій Луценко в черговий раз здивував не тільки Яценюка, але й громадськість своєю
політичною тріскотнею. В черговий раз закликавши до штурму, запропонував
створити «Народний Фронт Майдан».
Спочатку лікарі
подумали, що не ті пігулки виписали Луценку, але новину підхопили ЗМІ, на що дуже
негативно відреагував Яценюк та його команда. На додаток до страйкомів,
народних рад, правих секторів ТОВ «Майдан» Арсеній Яценюк не став створювати ще
один «Народний Фронт Майдану», бо це йому нагадало невдалий проект «Фронт
Змін», якого він з таким трудом позбувся і боїться згадувати до сих пір.
На їх думку, пропозиція Луценка щодо «Народного
Фронту Майдану» – це маячня та натяк на
неспроможність Арсенія Яценюка революційно мислити та керувати діями
ЄвроМайдану. Близьке оточення Яценюка вважає, що ідеологом та лідером
ЄвроМайдану має бути одна людина – Арсеній Яценюк. Всі решта, тобто «клички»,
«тягнибоки» – це рушійна сила революції, з огляду на їх менталітет та рівень
розвитку.
В українській політиці ми вже були свідками
створення Юрієм Луценко різноманітних формувань. Вихований в родині колишнього секретаря
обкому КПРС та в дусі кращих традицій марксизму-ленінізму, «золотий зразок радянської еліти» Юрій Луценко
настільки проникся самолюбуванням та
роллю своєї особистості в історії країни на прикладі В.І.Леніна, що навіть спромігся
створити «Народну Самооборону» та був впевнений у 100 відсотках її успіху.
«Народна Самооборона» була організована на зразок
Української Народної Самооборони – збройних формувань Українського Національного Руху Опору, що діяло в Галичині у 1943 році та боролося з
партизанським з’єднанням С. Ковпака і, нібито, з окупаційною німецькою владою. У
грудні 1943 року УНС прийняло назву «УПА-Захід».
Як з’ясувалося, цей рух Юрія Луценка, членами якої
були мертві душі, не виправдав очікувань «помаранчевої опозиції» та любих
друзів. І щоб приховати свою політичну
невдачу та крах, Луценко формально увійшов з «Народною Самообороною» до
політичної партії «Вперед, Україно!», яку у 2010 році переіменував на політичну
партію «Народна самооборона» та став її лідером. Проіснувала до 2012 року, доки
знову не увійшла до партії ВО «Батьківщина» як та примара.
Уловлюєте, які метаморфози відбулися у
житті Луценка: від ідеології Ленін до УПА, «помаранчевої опозиції», а потім колонія
і знову ЄвроМайдан. Таке
собі політичне замкнуте коло Юрія Луценка, як і «Третя Українська Республіка»,
в структурі якої не знайшлося місця Яценюку. Не дивно, що в голові у Луценка від
усього цього одні бджоли. А якщо послухати його істеричні виступи та глянути на
перелякані очі, то такий типаж хіба що можна зустріти у божевільні.
Єдине, що сьогодні вдалося Луценку, так це завдяки
своїй дружині нардепу Ірині Луценко від «Батьківщини» переконати Турчинова в
доцільності участі Юрія Луценка від «громадськості» в роботі опозиційної групи
на переговорах з владою з питань врегулювання ситуації в Україні та відвести
від цієї роботи Яценюка.
Завдяки цьому, Юрій Луценко знову матиме «моральне»
право апелювати до ЄвроМайдану зі сцени, і як тому г… залишитися на «плаву» та посісти
чільне рейтингове місце на противагу Яценюку.
Як з’ясувалося, Арсеній Яценюк проігнорував
рекомендації Турчинова і разом з «представниками» ЄвроМайдану таки поїхав на
переговори до РНБОУ. За словами Яценюка, опозиція виставила чіткий перелік вимог, серед яких
«відвести сили безпеки і «Беркут» з центра міста Києва». Вимога зрозуміла, як і
те, що це дасть можливість перетворити увесь Київ на кшталт подій на вулиці
Грушевського. До речі, цю позицію Яценюка підтримують і США. Який збіг
обставин?
Чи цього ми хочемо?
Чи сприятиме участь
Луценка плідним переговорам з владою, який як і лідери опозиції не контролюють
ситуацію на ЄвроМайдані, а тільки її роздмухують і чи пробачить такий фінт
Луценку Арсеній Яценюк? Побачимо.
В єдиному переконані, що Арсеній Яценюк навіть у
такій невигідній для себе ситуації ніколи не погодиться на заклик Луценка
припинити свою «виборчу президентську кампанію» і забути про піар. Навіть, якщо
це буде загрожувати тому, що опозиція опиниться у дупі, як це сміливо прогнозує
Юрій Луценко.
Але, як нам здається, лідери опозиції Яценюк, Кличко
та Тягнибок давно вже в дупі, оскільки ЄвроМайдан та родини жертв не пробачать
їм провокативні заклики до штурму. Адже, лідери опозиції не забезпечили їм безпеку.
І перша кров на ЄвроМайдані – на руках Яценюка, Кличка та Тягнибока.
Говорять, що криси перші втікають з корабля, який
тоне. У цьому сенсі першим це відчув Петро Порошенко, який чітко зрозумів, що
подальша ескалація ЄвроМайдану та заклики Яценюка, Кличка та Тягнибока до
протистояння з владою і відсутність конструктивних перемовин до добра не
призведуть та ще негативно позначаться на рейтингу політика. То ж, Порошенко,
дистанціюючись від кровавих подій, дременув за кордон «на відпочинок». Краще
взяв би з собою на лікування «жертв» ЄвроМайдану.
Пригадаймо також, як 19 січня, коли на Грушевського розпочався
штурм «Беркуту» мітингувальниками, а не навпаки, Віталій Кличко заявив журналістам: «Я знаю про 15 років і беру відповідальність на себе». Так і хочеться
запитати у Кличка, а разом з ним і у Яценюка та Тягнибока: А як ви збираєтесь
відповідати перед родинами, чиї сини загинули під час штурму на вулиці Грушевського
у Києві?
Чи не це провокує Юрій Луценко, закликавши зі своїх сторінок
у Facebook «перейти
від маніфестацій вихідного дня до штурму влади»? Адже, політиків з опозиції
ніхто не запрошував на молодіжний ЄвроМайдан і тепер маємо те, що маємо завдяки
Яценюку, Кличку та Тягнибоку, завдяки втручанню у внутрішні справи України
третіх сторін, політичній сліпоті лідерів опозиції та бажанні самореалізації.