Друзі, кияни і некияни, спасибі вам за сьогоднішнюю ніч.
За те, що цілу ніч стримували "Беркут" на Європейській і продовжуєте робити це зараз. За те, що половили тітушок, які вешталися центром міста і били людей. За те, що захистили Майдан.
Дякую українській церкві за дзвони, що знову дзвонили цієї ночі.

Мене там не було. Лежу з горлом і високою температурою. Кілька останніх днів ходила "на барикади" хвора, і зараз воно мене трохи наздогнало. Багато хто з моїх знайомих отак звалився в останні дні, і всі відчувають себе мало не зрадниками.

Я не спала цю ніч - дивилася онлайн-трансляції. Те, що всю ніч робили хлопці біля стадіону "Динамо" - це був подвиг.
І взагалі - це свято гідності. Вони нас лякають, а ми не боїмося. По хлопцям з Правого сектору стріляють металевими кулями і труять їх газом - а вони не бояться. На вулиці випустили зграї тітушок, щоб люди боялися їхати вночі на Майдан - а люди влаштували на них полювання з собаками.
Люди, я вас люблю.
Під вечір, якщо вдасться впоратись з температурою, хочу приїхати на Майдан. ЗЕкони вступають у силу - отже, можуть спробувати розігнати.

А поки що - нарешті закінчую звіт про першу ніч боїв з "Беркутом" - ніч з 19 на 20 січня. Початок тут:
http://bilozerska.livejournal.com/801482.html

...Сутичка розгорялася. Кличко десь подівся. У натовпі виступали якісь промовці, серед них я впізнала голос Ляшка. Здається, він був чи не єдиний, хто відкрито підтримав ідею наступу.

У ментів летіло каміння. Кидали його хлопці з Правого сектору, але не тільки вони. У відповідь менти застосовували газові і світлошумові гранати. Вони рвалися у людей під ногами, розриваючи одяг і шкіру. Очевидець розповідав мені, що одному хлопчині відірвало кисть руки - коли він підібрав щойно кинуту гранату і хотів перекинути її назад "беркутам". Іншому гумовою кулею вибило око.

Було багато поранених. У мене під ногами теж двічі розривалася граната, а один раз вдарилась об мене і не розірвалася. Але я майже не постраждала. Газ був значно дошкульнішим, особливо вгорі, коли я знімала з даху ментівського автобусу. Бо газ завжди піднімається вгору. Дуже швидко всі повстанці, журналісти і просто присутні навчилися присідати, коли пускали газ.



"Беркути" стріляли по людях здоровезними гумовими кулями - я підібрала одну. За деякий час у них, крім каміння, полетіли "коктейлі Молотова". Врешті-решт спалили, здається, взагалі всю техніку, яка там була, хоч її й гасили з водомета.

Прикольний момент: з ментівських гучномовців лунає: "Громадяни, хто наблизиться більше ніж на три метри - це буде вважатися нападом" (коротше, "не буяньте и разойдитесь" (с) - а в цей час повстанці у масках і протигазах луплять їх палицями, закидують їх камінням і палять їхні автобуси. Мабуть, в інші часи цей ментівський заклик затверджувався :) "А що, до Європи йдемо. Чим ми гірші, наприклад, за Францію? - не без потіхи сказав мені один народний депутат.

Зараз мені вже важко встановити послідовність подій, бо, як сказав мені мій колега, коли я спитала його, чи відзняв він такий-то момент сутички: "Не пам’ятаю, це було вже так давно...". Отак і мені важко згадати, що і коли було.

Народного депутата Лесю Оробець побили на Грушевського, коли вона намагалася знімати.
Андрію Парубію пошкодило руку і ногу вибухом гранати.
Затримали і побили журналістів "Радіо Свобода".
Менти цілеспрямовано стріляли по журналістах. Якщо підійти ближче і висунути голову - одразу бабах. І каменюками "беркути" теж жбурлялися.
А ще "беркути" роздягли догола, облили водою і розстріляли гумовими кулями якихось звичайних будівельників, накривши їх у їхній "битовці". Порошенко потім приводив їх до прес-центру.

В якийсь момент я побачила, як сьома і дев’ята сотні пішли в обхід на Верховну Раду, і побігла з ними. Там просто постояла з ВВшниками лава проти лави. Це було ефектно - лава чорних шоломів проти лави помаранчевих, і в тих, і в тих однакові металеві щити. (Так, так, скінчилися вже часи, коли вони б’ють, а їх бити зась). Тільки хлопці майже одразу опустили свої щити, а ВВшники не опустили. Їх переконували переходити на бік народу. Вони мовчали. За ними, як завжди, ховався "беркут".

З’явився Андрій Парубій. Повідомив, що деякі сили з Європейської нам вдалося відтягнути, але прийшла інформація, що весь "Беркут" з Межигір’я поїхав на Майдан, і сотням необхідно повернутися, щоб захистити барикади. Всі повернулися на Майдан, співаючи дорогою гімн Самооборони, де були слова "Парубій веде нас в бій".

З Майдану я, звісно, одразу ж повернулася на Європейську.

Найголовніші моменти, про які обов’язково треба згадати: люди розібрали якусь невелику цегляну споруду на території стадіону "Динамо", вишикувались кількома довжелезними ланцюгами і передавали один одному ці цеглини. Серед цих людей були жінки, в тому числі немолоді. Цеглини кидали на купу, де хлопці розбивали їх ломаками на каменюки, і цими каменюками потім жбурлялися у "Беркут".



Воювала порівняно невелика кількість повстанців. Величезний натовп спостерігав з безпечної відстані. Але люди допомагали чим могли. Жінки розливали чай і воду. Медики давали ліки і надавали допомогу пораненим. Навіть протигази роздавали людям, але на роздачу протигазів ми з колегою не потрапили, бо знімали в цей час, як працює водомет.
Протигаз дістався мені пізніше. Якийсь дядько: "Я вже був на передовій, а вам знадобиться більше". І подарував. Колега, зрозумівши, що знімати у протигазі неможливо, одразу відмовився від нього, і цінну річ забрала я. Подумала: як будуть штурмувать будівлю, та напустять газу, мені не до зйомок буде :)

Вразила ввічливість повстанців по відношенню до журналістів і просто людей з натовпу. Він біжить зі скаженими очима з каменюкою в руці, але якщо штовхнув тебе - то вибачився. Матюків, щоправда, почула багато, але лише на адресу "беркутів" і Яценюка.

Те, що відбулося, найправильніше буде назвати "розвідкою боєм". Хлопці молодці, герої. Відчуваю, що вже більше ніхто не назве їх провокаторами. Незважаючи на те, що вони діяли без згоди і навіть проти волі більшості лідерів.

Весь час я думала, чому "Беркут" так довго не йде на штурм. Під ранок або зранку, коли залишилося менше людей, вони цілком могли б це зробити. Але, вочевидь, їх не влаштовує загнати народ на Майдан (а до Майдану близько, і більшість молодих хлопців добіжить), і на цьому зупинитися. Вони чекають команду на розгін Майдану. І додаткових сил для цього.



Розгойдують автобус











У ментів летять поки що лише фаєри. Коктейлі Молотова почнуться доволі скоро





Підпалено перший автобус







Розрив світлошумової гранати




































Присіли, щоб сховатись від газу














Розбирають споруду на території стадіону, по ланцюжку передають на площу цеглини







7-а і 9-а сотні йдуть в обхід до Верховної Ради



Біля ВР. Лава проти лави







Одні опустили щити, другі не хочуть



Комендант Майдану Андрій Парубій закликав повертатися на Майдан, щоб захистити барикади



ВВшники залізли на вантажівку



На Європейській вже багато годин триває бій. Продовжують передавати цеглини



Кидають каміння у "беркутів"





Знову розрив світлошумової гранати





Палає техніка



































Менти світять лазером в очі людям



Коктейль Молотова готовий до вживання













З водомета намагаються загасити пожежу. Час від часу поливають ним людей, але потужного напору, здатного заподіяти шкоду, не спостерігалося.



Знову коктейлі Молотова











Водомет







Чай для повстанців