Сповідь греко-католиків перед громадськістю.

Розумна людина послухала б та й зробила мудрі, правильні висновки. Але і тут Шевчук зробив так...

Протестні заходи в Україні починають міняти своє спрямування в епіцентрі яких останнім часом, опинився лідер Української греко-католицької церкви Святослав Шевчук.

Не встигли представники Української правовірної греко-католицької церкви висловити своє «ФЕ» Шевчуку, а саме публічно засудити його діяльність із втягування церкви у вирішення політичних питань, як 11 січня акцію протесту провели активісти навколоцерковних об’єднань.

При цьому, останні довго скандували свої гасла біля штаб-квартири Святослава – Патріаршого собору, де до них приєднувалися інші громадяни, які не розділяють такої «розкольницької» діяльності духовної, як він звик себе називати, людини.

Нещодавно дізнався, що пан Шевчук також потрапив у т.зв. «немилість» й керівництва Міністерства культури України, яке звернулося до нього з відповідним листом про приведення діяльності церкви до норм чинного законодавства. І дійсно, ознайомившись з ним та з тими посиланнями на норми Законів України, яких слід дотримуватися, чітко видно, що Шевчук вважає себе батюшкою, який нібито ухопив «Бога за бороду» і вважає свою церкву недоторканою. А може, просто йому «пороблено» «нечистою силою»? Так чи інакше, але чи не має він навколо себе гідних помічників, які б порадили йому позбавитися тієї нечистої політичної сили і припинити давати благословення священикам на порушення встановлених Законом нашої держави норм.

Розумна людина послухала б та й зробила мудрі, правильні висновки. Але і тут Шевчук зробив так, як йому підказали його політичні меценати. 13 січня п.р. він дав конференцію, де замість того щоб визнати помилки та покаятися – намагався виправдатися, вважаючи інших дурнішими за себе. Однак, саме смішне, Шевчук починає розповідати, що священики на Майдані Незалежності не проводять ніякої релігійної діяльності, а проведені молебні 6 та 7 січня це були просто колядки. При цьому, віруючих християнських церков, які проводили свій протест біля Собору УГКЦ, він назвав молодиками спортивної статури, які не вміють хреститися, а діяльність Міністерства культури взагалі порівняв з режимом радянських часів, де церква знаходилася в постійному гонінні. Звичайно, доцільніше увагу громадськості зосередити на обґрунтованих зауваженнях Міністерства та їх застереженнях про недопущення в подальшому порушень чинного законодавства, чим розповідати люду про радикальні заклики до захоплення державної влади свого священика Михайла Арсенича з Івано-Франківщини, після оприлюднення яких вже розпочато досудове розслідування. Як кажуть у нас в народі: «За дошками лісу не видно».

Не забарився й виступ його захисника і в той же час одного із «донорів» Арсенія Яценюка повідомив про святість свого передвиборного «модератора» та визнав, що і сам є віруючим греко-католицької церкви.

Так чи не так, громадськість сама визначиться, але дії духовенства на Майдані бачить ледь не весь світ і не потрібно мати духовну освіту щоб відрізнити коляду від молитовної діяльності та читання акафістів. Та й опускатися до того щоб називати християн похилого віку молодиками та ще й тими, хто не вміє хреститися це вже занадто. Не добре пане Шевчук літніх людей «тітушками» обзивати.

Тому, Вам пане Шевчук дійсно повезло, що Ви на сьогодні живете в демократичній і вільній державі, а не в країні, як Ви кажете з режимом радянських часів, під час якого і подумати було млосно за американські «доляри».