А олігархи мовчать...

Чому і про що?

Хіба ж не дивно? У численних оглядах і прогнозах, присвячених Євромайдану, йдеться про Банкову (з її силовиками, “тітушками” і спішно мобілізованими бюджетними альтернативниками) та про дії учасників Спротиву, одначе геть забуто тих, кому, власне, й належить влада в Україні – про наших дорогих олігархів...

Самі вони, майже безроздільно володіючи інформаційним ресурсом, також воліють свою позицію не оприлюднювати. Сподіваються відмовчатися? Пересидіти десь у закордонні?

Українська спільнота не знає, де вони і їхні сім”ї, та це не надто й важливо. Наразі. Але суспільство мало б знати, що вони думають і, головне, що роблять у ці дні. Адже Янукович діє так, ніби не тільки відчуває підтримку реваншиста Путіна, а й має їх за спиною – однопартійних і спільноофшорних. Чи так це?

Агов, панове Ахметов, Пінчук, Коломойський, Новінський і далі за «Forbes»! Нікому, напевно, й на думку не спаде, що ви здатні зайняти громадянську позицію, але люди врешті спитають, де ви були і що конкретно робили, коли - за наказом одного із ваших! – екіпіровані та озброєні за народний кошт спецпідрозділи кривавили їх і їхніх дітей. Чи ж намагалися хоч якось (і чим?) вплинути на перебіг конфлікту? Долучилися до подолання політичної кризи чи, навпаки, кулуарно домовилися десь у швейцаріях сприяти придушенню Опору?

Ні, не варто тішитися тим, що теперішні лідери Євромайдану (із так званої системної опозиції) вважають за краще не згадувати ваших імен, не слід би й мовчечки радіти з того, що активність люду була обмежена кількома держустановами…

Безпека ваша, панове олігархи, і захищеність ваших тутешніх і тамтешніх палаців тримається не на омонівських кийках, а на свідомій стриманості тих, хто захищає свій європейський вибір, хто плекає Європу в собі. Це – сьогодні. Тож відчуйте й ви свою відповідальність. Якщо не за країну, яку досі могли вважати лише територією для примноження статків, то бодай за надбане і за власну долю.

Так, “ви маєте право мовчати”, але не тут і не зараз. У привласненій вами державі це правило не діє. І здоровий глузд мав би вам підказати, що кращою була б інакша – в якій громадяни мають право бути почутими й почути інших. Тобто і вас.