Банальна буржуазно-демократична революція! І нічого більше!

11 грудня 2013, 19:45
Власник сторінки
0
131
Банальна буржуазно-демократична революція! І нічого більше!

Опоненти, навчені за лекалами марксизму-ленінизму, не розуміють про яку буржуазно-демократична революцію йде мова у країнах капіталізму із більш ніж явним буржуазним суспільством.

Нижче авторський коментар до статті у газеті «День»: «Перезагрузка в «пісочниці», Хто з олігархів очолить «антиолігархічну революцію»? 11 грудня, 2013».

Опоненти, навчені за лекалами марксизму-ленінизму, не розуміють про яку буржуазно-демократична революцію йде мова у країнах капіталізму із більш ніж явним буржуазним суспільством.

Як же важко було із такими розмовляти до нижченаведеного послання Буша.

Послание президента Джорджа Буша "О положении страны":

«В 1945 году на Земле было всего два десятка одиноких демократий. Сегодня их 122

В начале 2006 года более половины людей в нашем мире живут в демократических странах».

2 щорічні буржуазно-демократичні революції (бувають же і відкоти назад) у світі роблять їх банальними із погляду цього світу. Але для націй вони є цивілізаційним вибором, доленосним вибором.

Чому мільйонний Майдан не призвів до загальнонаціонального страйку? Бо робітники і дрібна буржуазія не бачать у Євромайдані свого зиску!

Євромайдан повторює долю буржуазно-демократичних революцій 1968-го року у США та Європі.

Якби «революціонери» за допомогою політологів і соціологів сказали про експлуатацію кожного із нас симбіозно-паразитичною бюрократичною (владно-посередницькою) буржуазією, чи за В. Лановим – бізнесово-бюрократичною, ця революція могла б піти зовсім іншим шляхом. Хто знає, наскільки цей спрут, ця ракова пухлина суспільства висмоктує соки із нього?

Ні одна інституція не насмілилась провести соціологічне дослідження феномену Партії Регіонів. Звичайно, це величезна праця. Але кластерно проблему можна було б дослідити. Зайдіть на сайт любого невеликого чи середнього міста і подивіться на зареєстровані у ньому підприємства. Підрахуйте, скільки із них є прилипалами біля містоутворючих підприємств. Скільки із них годують місцеве чиновництво. А комунальна сфера?

Образно кажучи, в країні кожен директор цвинтаря, ЖЕКу чи інш. комунального підприємства є членом Партії Регіонів. Ні одна копійка із дотації, субвенції чи інш. не промине повз них.

Насамкінець рекомендую прочитати наступне:

«Цинічний конституційний процес. Ч. 3 Завершення»

Viktor Marynich | 1.10.2010 12:09

Із серії нарисів про владу залізної п'яти

...Теплого літнього дня 2039 року Президент України, сидячи у затінку дерев своєї літньої кримської резиденції і спостерігаючи за чайками, які супроводжували морський трамвайчик, прийняв остаточне рішення залишити свою посаду…

остання, вже четверта олігархічна революція виснажила до останку. Не втрачають вони надії, думалось йому, європами гуляти, Баден-Баденами та Гонолулу мріяти, виводити кошти із України на потребу своїм власним приниженим інстинктам, прогулювати гроші у різних Монте Карло. Вже й не залишилось у живих нікого із того покоління олігархів, які допомогли йому вперше зайняти посаду Президента. Це вже 4-те покоління їх знов надумали черговий раз змістити його з посади…»

Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.
РОЗДІЛ: Пользователи
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.