Пригоди поетичного мачо

І думайте, що хочете…

Олексій Юрін – сучасний український поет. Столицею світу вважає Черкаси, де мешкає і періодично творить. За останній час натворив багато чого, в тому числі й непов’язаного з поезією. Місцеві маргінали лагідно кличуть його поетичним метросексуалом. У перервах між творіннями мені вдалося заманити Олексія на безцеремонне рандеву в його холостяцькій барлозі. З важким серцем відірвавшись від чату з інетівськими красунями, поетичний мачо дав відповіді на наступні питання:

1. Олексію, як ти починав свій творчий шлях і докотився до такого життя?

В першому класі написав віршик про дєдушку Лєніна, де в жорсткій формі критикував комунізм і вождя світового пролетаріату. Ставав на стільчик і читав, а потім тікав від дідуся, який намагався припинити цей безлад (він пам’ятав сталінські репресії). За кілька років написав пародію на вірш Кобзаря «Мені тринадцятий минало». Однокласники та вчителі добряче посміялися. Потім писав пісні для шкільної групи. В універі під час нудних лекцій переписувалися з товаришем чотиривіршами. За лекцію по 3-4 листа списували. Отримавши вищу освіту, взагалі розпоясався в творчому аспекті. Так потихеньку і докотився до такого життя. 

2. Яка тематика переважає в твоєму мистецькому арсеналі?

Що за питання, почитай і сам зрозумієш. Взагалі, я пишу про все, що мене турбує. Лише намагаюся уникати віршів про природу (не думаю, що комусь цікаво читати про блакитне небо чи зелену травичку) і не пишу про те, як «я її кохав, а вона пішла від мене».

3. Почитай, кажеш. Де саме можна почитати?

В основному в Інтернеті на різних форумах, в контакті або на моєму персональному сайті http://oye.at.ua/. Причому можна не лише почитати, а й послухати на youtube чи в тому ж контакті. Є в мене і книга поезій «На себе», яка вийшла в світ в 2008 році. Але зараз книг майже ніхто не читає, тому ця інфа – до спини. 

4. Чи знайшли мистецькі нагороди свого героя?

Якщо гора не йде до Магомета, то Магомет іде до гори. Вчора придбав на барахолці посвідчення з написом «Ветеран кохання». Є ще в мене медаль «Місцева братва». А, ледь не забув. Я ж переможець обласного поетичного слему і лауреат кількох всеукраїнських поетичних конкурсів. У Вікіпедії все написано.

5. І нарешті, запитання від твоїх шанувальників (реально причепився до когось в он-лайні). Симпатична така дівчина Алла першою запитала, чи можна вважати поезію внутрішнім вогнем?

Саме так. Тому мені потрібно якомога більше пожежників, бажано жіночої статі.

6. Давай насамкінець вже якісь побажання.

Бажаю поменше дивитися телевізор і не засиджуватися в Інтернеті. Читайте розумні книги. Решта докладеться.