Еволюція розвитку державного управління в
Україні мала надзвичайно складний та неоднорідний характер, який був
обумовлений постійною зміною політичного життя, яке накладало значний
відбиток на розвиток державного управління.
Непостійність незалежності держави, значна залежність української
системи державного управління від волі інших країн на певних проміжках
історії, на жаль, не дала змогу Україні сформувати стабільну модель
управління, яка б відповідала особливостям власне національної
адміністративної традиції.
Незважаючи на це, українська історія, яка багата на події, показує
нам зразки справжнього державного будівництва, котрі супроводжувалися
досягненнями і в державному управлінні і якими варто пишатися (періодам
Гетьманщини, Центральної Ради характерне певне відродження управлінської
традиції, яке матеріалізувалося в створення власної структури
адміністративно – управлінських систем).
Державне управління Україна на протязі всієї своєї історія мала
надзвичайно важку проблему визнання та ефективності, оскільки умови ,
які складалися було надзвичайно складними : неоднорідність населення,
проблема легітимності влади, геополітична ситуація. Все це створювало
величезні перепони на шляху до створення справжньої ефективної системи
управління. Характерною та, мабуть центральною рисою національної
системи державного управління є її демократичний характер. Наявність
демократичних тенденцій в створення державних органів і їх взаємодії між
собою та населенням проходить червоною ниткою через всю історію
України.
Проте були і періоди занепаду, які хоча й не стимулювали розвиток
саме національних ідей в державному управління , але все ж таки
інтегрували нашу країну в певну масштабну систему державного управління,
що значним чином позначалося на її майбутньому. Варто зазначити, що
українські політичні діячі виступали сильними теоретиками, які
розробляли доволі прогресивні концепції в цій сфері , які в подальшому
мали значний вплив на світову управлінську науку (П. Орлик, М.
Грушевський). Але проблема криється в тому, що практична реалізація цих
концепцій не відбулася (на що було багато історичний і політичних
причин), тому ми можемо казати про це лише як про гарну теорію. Саме це,
на мою думку є величезною вадою історії державного управління в Україні