Сум

ЯКIЙСЬ ТРИВОЖНИЙ СУМ ПРИНС ДО МЕНЕ РАНОК I НЕБО ЗАЖУРИЛОСЯ НАДI МНОЮ I ЩОБ ВДИХНУТИ ГЛИБШЕ

ВИЙДУ Я НА ГАНОК

БО ЗАДИХАЮСЬ ВДОМА.

ПРОЛИТИ ХОЧУ СЛЬОЗИ

ТА НЕ МОЖУ.

ВОНИ У НЕБI З ХМАРАМИ ПЛИВУТЬ

НIХТО МЕНI  ТОДI  НЕ ДОПОМОЖЕ

КОЛИ ВОНИ IЗ ХМАР ДОЩЕМ ПОЛЛЮТЬ

 СУМ МIЙ ПЕРЕТВОРИТЬСЯ В ТУМАН

ВН РОЗIЛЛЕТЬСЯ МЖ ДЕРЕВАМИ,ПОЛЯМИ

ЗДЙМЕТЬСЯ ДЕСЬ ВЕЛИКИЙ ВТРУГАН

 ПОЛЕТИТЬ НАД ЖОВТИМИ ЛАНАМИ

ТОЙ СИЛЬНИЙ ВТЕР-Э МЙ БЛЬ СТРАШНИЙ

ЩО ХОЛОДОМ ДМЕ З ПIВНОЧ ,

ТО ПРОЯВ ДОЛI Э СКЛАДНИЙ,

ЩО СПОКIЙ НЕ ДАЭ В НОЧI,

ЩО ПОСИЛАЭ СТРАХ I БЕЗНАДIЮ

У СВIТЛЕ,У МАЙБУТНЭ,У ЛЮБОВ;

ЩО ВIДНIМАЭ ЗОВСIМ УСЮ СИЛУ.

 I БАЧИШ,ЩО НЕ СЛЬОЗИ ТО,ТО -КРОВ.

ЯК ВАЖКО,ЯК САМОТНЬО,ЯК ПОГАНО.

 I СЕРЦЕ КРАЭ СIЛЬ ЖУРБИ

НЕВЖЕ ЦЕЙ РАНОК БЕЗДОГАНИЙ

ЗАЛИШИТЬСЯ ТУТ НАЗАВЖДИ ?

    ЛIДА  ЖУМАЙ