Поле чудес

Привіт від Якубовича

Кажуть, що найважче на тривалий період залишитись в ефірі розважальним передачам, бо ж смаки людей міняються дуже скоро. Це призводить до спаду їх рейтингу. Своєрідний рекорд російського телебачення переступила передача «Поле Чудес», яку заснував ще у 1990 році Владислав Лістьєв, талановитий тележурналіст і перший її ведучий. Таким чином, протягом 18 років «Поле Чудес» творить справжні чудеса: впевнено тримається в ефірі й отримує чи не найвищий рейтинг серед розважальних телепередач Першого каналу. За статистикою, лише в Росії «чудеса» дивиться понад двадцять млн. чоловік , а передачу транслюють ще й в інших державах СНД.

Таку велику популярність шоу отримало, передусім, завдяки Леоніду Якубовичу. Ця людина, з життєрадісними очима, легендарними сивими вусами і прекрасним почуттям гумору, зуміла втримати телевізійну гру в ефірі. Більше того, керівництво Першого каналу Росії на даний час й не думає ставити питання: скільки ще років проживе «Поле Чудес»? Можна тільки припустити, що шоу буде діяти рівно стільки років, скільки проживе Якубович. Без нього (з іншим ведучим ) – це вже не буде «Поле Чудес».

Причиною великої популярності гри є ще й той факт, що в ній беруть участь люди з різних куточків Росії та СНД. А глядачам подобається таке різноманіття, можливість вболівати за земляків і самим віртуально брати участь у грі, відгадуючи слова.

Відбір учасників «Поля Чудес» спочатку проводився наступним чином: перш за все, на адресу редакції необхідно було надіслати кросворд. Бажано, щоб він був оригінальним, бо звичайний не торкнеться серця редактора і його просто викинуть. Це й зрозуміло. От порівняйте, кого швидше відберуть для участі в грі: того, що надіслав кросворд у конверті на аркуші паперу, вирваного з шкільного зошита, чи того, що прислав дерев’яний будиночок, на стінах якого вирізьблено кросворд? Звісно, що другого.

Окрім оригінального кросворду, необхідно було написати не менш цікаву розповідь про себе, а ще надіслати своє фото.  

Усі матеріали, надіслані в редакцію "Поля Чудес", уважно розглядалися і відбиралися кращі. Власне, автори останніх й запрошувалися на зйомки телевізійної гри.  

Вони, за тиждень до запису програми, обов’язково повинні були подзвонити у редакцію "Поля Чудес" і підтвердити, що таки приїдуть в Москву по "чудеса". Якщо дзвінок не поступив, замість відібраного учасника, шукають іншого.  

 Зараз писати кросворди зовсім не обов’язково. Потрапити на «Поле чудес» можна іншим способом, взявши участь у SMS-вікторині. 

За один, або два дні до зйомок, редакція збирає усіх гравців на співбесіду, яку починає проводити адміністратор програми, продовжують директор, редактор і, звісно, сам ведучий Леонід Якубович. Найцікавіше спілкуватися з останнім. Леонід Аркадійович дотепно жартує, дає поради.

"За тривалий період існування нашої передачі, з її учасниками траплялися різні випадки. До прикладу: з однієї жінки впала юбка – це ми перезнімали. Тож, якщо з учасниками станеться щось подібне, то в ефір це не піде", – каже Якубович.  

До речі, запис гри "Поле Чудес" відбувається не в п’ятницю, як ми звикли дивитись по телевізору, а в суботу і неділю. Знімаються відразу три або чотири передачі, які, після монтажу, почергово подаються в ефір.  

За годину до запису шоу, учасників гримують. Обов’язковою є зустріч з ведучим. Одна жінка, учасниця гри, скаржиться, що дуже хвилюється.

«А без хвилювання у нас не було б "Поля Чудес", – каже Леонід Аркадійович. - Це нормальне явище, тож, ні пуху ні пера!»

Що далі? Далі те, що ви бачите на екранах своїх телевізорів – захоплююча і весела гра, хоча значна частина відзнятого залишається за кадром.

Справа в тому, що для передачі "Поле Чудес" в ефірі відведено п’ятдесят хвилини, а зйомки можуть тривати від двох до... п’яти годин. Тож Леонід Якубович радить учасникам: "Старайтесь утриматися в кадрі – будемо різати по-живому".

Утриматись в кадрі – це означає, що треба цікаво і змістовно заповнювати паузу, яку створює обертання барабану. Поки він зупиниться на відповідному секторі, учасник гри має розповісти щось цікаве з власного життя, пожартувати чи подарувати ведучому подарунок. 

За всю історію існування передачі Якубовичу надарували стільки всіляких речей, що було вирішено створити музей "Поля Чудес". І створили. Зараз в ньому зберігаються різноманітні експонати, які, свого часу, були подарунками для ведучого. Особливу увагу привертає великий орел вирізьблений з дерева – справжній витвір мистецтва. Унікальним експонатом музею є чорний ящик, у якому вперше Владислав Лістьєв виніс в студію приз.

Усім відомо, як учасники "Поля Чудес" люблять наряджати ведучого в найрізноманітніший одяг. Частина гардеробу зберігається у музеї і, що цікаво, відвідувачі даного закладу без будь-яких перешкод можуть приміряти на собі це вбрання та сфотографуватися в ньому.

Зовсім інша доля чекає їстівні подарунки: їх миттєво з’їдають у кінці гри. Особливо це стосується тортів, шоколаду та іншої смакоти. Не пропадати ж добру.  

Стосовно спиртних напоїв, які гравці іноді дарують ведучому, то для їх споживання за¬здалегідь готують одноразові стакани. Отже, неважко здогадатися, яке свято починається після зйомок передачі... (Жарт). Насправді, про долю подарованого спиртного автору цих рядків нічого невідомо.