Материнство как проституция

Существует не только власть угнетателей, но и власть угнетенных.

(отрывок из интервью Женевьев Фресс, французской феминистки Украинской правде)

- Сьогодні  здається, що рішення  народжувати / не народжувати  приймає лише жінка, та ще й практично  одноосібно. Ви згодні? 

- Це дуже важливе  запитання. Жінки продовжують народжувати дітей. І вони це роблять практично попри волю чоловіків.  Щоб краще розібратись  у ситуації, давайте порівняємо проблеми материнства та дітонародження з  проблемами проституції. Давайте не будемо говорити про моральні та фінансові аспекти. Зосередимося лише на проблемах статей.  

І там, і там  одна стать користається послугами, інша стать надає ці послуги своїм тілом. Дивіться, проституція  - переважно жіноча сфера. Немає  симетричного утворення чоловічої  проституції. Тобто є, але їх не можна порівнювати.  

Так само - материнство  та контрацепція. Це чудово видно з нинішніх суперечок навколо легалізації сурогатного материнства у Франції. Досі величезна кількість людей вважає сурогатне материнство торгівлею тілом. 

Треба покласти всі карти на стіл і розібратися, що таке право на материнство. Жінки завжди мали право стати матір'ю. Але сьогодні вони мають право не ставати матір'ю. Ми живемо в демократичному суспільстві, і це право необхідно обговорити. 

- Які аспекти потребують обговорення? 

- А чому не існує  чоловічої контрацепції?  

- Складно відповісти... 

- Навпаки - відповідь  дуже проста. Для чоловіків контрацепція означає кастрацію. Вони ніби втрачають  свою чоловічу силу, мужність. Але в демократичному суспільстві повинна була б існувати рівність контрацепції. Бо чоловіки скаржаться, що жінки народжують дітей попри їхню волю, скаржаться, що потім доводиться платити аліменти.  Ну то чому б  не надати чоловікам таку ж можливість контрацепції, яку дають оральні  контрацептиви жінкам? 

- Але якщо жінка народжує дитину попри бажання чоловіка, часто вона виховує дитину сама, оскільки батько відмовляється від дитини. 

- Хоча навіть якщо в дитини є двоє батьків, чоловіки все одно легко можуть звільнитися  від потреби виховувати дитину.  

Жінка, яка виховує дитину сама, одразу отримує більше влади. Навіть якщо вона знаходиться в ситуації пригнічення чоловіком. Існує не лише влада гнобителів, але й влада пригнічених.  

 - Влада - це добре, але в Україні матерям, які самі вирощують дитину, не так і легко виростити ту дитину.  

- У Франції так  само. Частка жіночої бідності просто величезна! В моєму дитинстві  таких матерів називали дівчатами-матерями (fille-mère), потім - матерями-одначками (mère-célibataire). З часом, аби не стигматизувати жінку, створили термін "родина, в якій дитину виховує один з батьків" (famille monoparentale).  Останній термін асексуальний. Він мав урівняти матерів  і батьків. Але він має побічні  ефекти. Він насправді лише приховав проблему. За цим терміном не видно, що насправді у 80% неповних родин дитину виховує саме матір. Саме ці родини складають більшість родин, що живуть за межею бідності.  

- Як  можна боротися з  цією ситуацією? 

- А чому жінки виховують дітей самі? Де поділися чоловіки-батьки цих дітей? Їх можна зобов'язати брати бодай фінансову участь у вихованні дитини.  

полный текст здесь http://life.pravda.com.ua/interview/2011/03/16/75345/