Про економічне обґрунтування цін: у нас і у них

Про “економічно обґрунтовані” ціни останнім часом кажуть все частіше. І, зазвичай, - у контексті з їх підвищенням. ***

Що розуміється у нас під економічно обґрунтованими цінами та тарифами? Відповідність їх витратам. Тобто, якщо витрати зростають, ціни мають теж зростати. Так вважається у нас, в Україні. 

А як у них, у Європі, до якої ми так бажаємо інтегруватись? Ось, наприклад, висловлювання колишнього президента західногерманської фірми “Грюндіг” Грисмайера: “У той час, коли я керував фірмами побутової електроніки, намічалося введення у експлуатацію двох винаходів: кольорового телевізору та відеомагнітофону. Обидва винаходи вимагали технічних витрат. В обох випадках вирішили, що їх ціна має бути не вищою за середньомісячну зарплату кваліфікованого робітника… Ми зробили це зовсім не з альтруїзму, а тому, що хотіли продати якомога більше товарів, щоб виробництво з самого початку було економним. Знадобились жорсткі переговори з фірмами-постачальниками, щоб утримати ціни на такому низькому рівні, котрий забезпечив би виконання плану з маркетингу”. 

Що бачимо? У нас ціни обґрунтовуються витратами, у них – платоспроможністю населення. А вже потім визначаються витрати - в залежності від цін. А не навпаки – ціни в залежності від витрат, як у нас.

 Що ж, яка економіка (і економісти) – таке й економічне обґрунтування.