Відкрити власний бізнес стане простіше?

У парламенті зареєстровано два законопроекти (№№ 8294 та 8295) покликані спростити процедуру реєстрації та припинення підприємницької діяльності.

Проекти ініційовані Кабінетом Міністрів та підготовлені Держкомпідприємництвом на сьогодні пройшли перше читання та мають непогані шанси стати законами вже в четвер 21-го квітня.

Зміни до законодавства стосуються в першу чергу реєстрації бізнесу в формі «товариства з обмеженою відповідальністю». На сьогодні, це найбільш поширений вид компаній, що використовується переважно малим та середнім бізнесом. «Акціонерні товариства», що найчастіше обслуговують великий бізнес, пропонується реєструвати за старими правилами – обтяженими формальностями, що втім гарантують і більше безпеки від рейдерів та недобросовісних партнерів.

Стартовий капітал буде не потрібен

У законодавстві зазначається, що засновники товариства з обмеженою відповідальністю для забезпечення діяльності компанії формують статутний капітал. Іншими словами «скидаються» майном та коштами для того, щоб фірма мала можливість нормально функціонувати на початкових етапах – сплачувати зарплату працівникам, орендувати приміщення під офіс тощо.

Довгий час діяла норма, відповідно до якої розмір статутного капіталу повинен бути не меншим за 100 мінімальних заробітних плат – суму доволі значну (для прикладу, на сьогодні мінімальна зарплата становить 1004 гривні).

У грудні 2009 року народні депутати проголосували зміни до законодавства та скоротили мінімальний розмір статутного капіталу до однієї мінімальної заробітної плати.
Тоді ця норма приймалась як тимчасова - як реакція на економічну кризу та збільшення безробіття в країні. Таким чином, надавалася можливість українцям, що втратили роботу розпочати власну справу.

У поданих на розгляд парламенту законопроектах пропонується взагалі вилучити згадку про «обов’язковий мінімальний розмір статутного капіталу». Автори вважають, що бізнесмен сам вправі вирішувати скільки грошей потрібно для нормального функціонування його компанії, а відтак статутний капітал може складати навіть одну копійку, якщо цього достатньо для функціонування бізнесу.

Пропонується, також, дати можливість засновникам компаній передавати гроші до статутного капіталу не одразу, а протягом першого року діяльності фірми. На сьогодні діє жорсткіша норма – ще до реєстрації компанії в банку повинен бути відкритий тимчасовий рахунок на який внесено не менше половини від розміру статутного капіталу.

Витрати на реєстрацію можуть скоротитися

На сьогодні, за реєстрацію товариства з обмеженою відповідальністю потрібно сплатити офіційний збір – 170 гривень. Однак, на цьому витрати не обмежуються. Для підписання статуту товариства – внутрішнього документу компанії, що регламентує його діяльність – вам потрібно звернутися до нотаріуса та засвідчити підписи нотаріально.

Якщо у товариства один засновник, ця процедура обійдеться приблизно в 200 гривень. Якщо засновників декілька, в декілька раз збільшаться і витрати.

Законопроект пропонує скасувати нотаріальне засвідчення підписів засновників на статутах.

Це здешевить процедуру реєстрації та наблизить українське законодавство до законодавства більшості країн ЄС, де нотаріус не приймає участі в реєстрації компанії.

Платних послуг може поменшати

На сьогодні державні реєстратори пропонують послугу – ще до реєстрації товариства ви можете зарезервувати назву, яку хочете дати своїй компанії. Дана послуга є гарантією, що обрану вами назву ніхто не перехопить та не зареєструє товариство раніше за вас.

Послуга дійсно корисна, адже ще до реєстрації потрібно підготувати документи, де вказати назву товариства, оплатити послуги нотаріуса. Все це може виявитися марним, якщо товариство з такою назвою вже існує. Вам просто відмовлять в реєстрації та відправлять переробляти документи. А так, усього за 34 гривні ви стаєте власником свого унікального найменування ще до реєстрації товариства.

Автори законопроекту, чомусь, пропонують скасувати цю послугу. Можна припустити, що їх мотивація така – якщо не потрібно буде, як пропонується, нотаріально засвідчувати статут, то і назву товариства можна підібрати в момент реєстрації – документи можна легко переробити під іншу назву.

Скасування резервування хоч і зменшує перелік платних послуг, та все ж, на нашу думку, може завдати зайвих незручностей. Зрештою, ніхто не примушує користуватися цією послугою і право вибору – резервувати чи ні – на мою думку, варто було б залишити.   

Принцип мовчазної згоди

Станом на сьогодні, процедура реєстрація товариства, внесення змін до установчих документів, реорганізація чи ліквідація товариства може вважатися такою, що відбулася лише після того як реєстратор видасть вам відповідний документ – підтвердження.

Автори законопроектів пропонують ввести в законодавство так званий «принцип мовчазної згоди». Він означатиме, що якщо ви подали всі необхідні документи та не отримали від реєстратора відмову – можете вважати, що реєстрація відбулась.

Перспективи нововведень

Легкість започаткування власної справи та спрощення процедури її припинення буде заохочувати підприємців до ведення бізнесу та сприятиме покращенню позицій України в   міжнародних рейтингах – вважають автори законопроектів 8294 та 8295 з Держкомпідприємництва.

До речі, рейтинги України в сфері ведення бізнесу, м’яко кажучи, не вражаючі. Для прикладу, за версією Світового банку наша країна посідаємо «аж» 145-те місце серед 183-х  країн світу по простоті ведення підприємницької діяльності. Всюдисущі бюрократичні перепони негативно впливають на обсяги іноземних інвестицій та стають на заваді тих українців, що могли б ефективно вести власний бізнес та наповнювати державну казну податками.

Ситуацію з веденням бізнесу в країні потрібно міняти докорінно і, маю надію, що Уряд має в планах модернізацію всієї сфери підприємництва, а не лише процедури реєстрації та припинення бізнесу, адже це лише складові підприємницького клімату в державі.

Між етапами «відкриття» та «закриття» власної справи підприємець знаходиться під адміністративним пресом зі сторони контролюючих та правоохоронних органів, він обтяжений звітами, перевірками, умовлянням чиновників надати дозвіл, погодити, завізувати. Для ведення навіть самого дрібного бізнесу підприємець змушений звертатися за допомогою або ж наймати на роботу юристів, бухгалтерів, помічників. Коли ж за всією цією тяганиною, власне, працювати?

Та все ж, запропоновані в законопроектах послаблення адміністративного тиску – це вже позитив. Адже, чим легше буде започаткувати бізнес, тим більше людей спробують, і тим більше буде тих, кому це вдасться.