Сегодня

01 травня 2011, 13:36
Власник сторінки
0

стих:


Весенний дождь не измеряет тонкость ног,

Не измеряя кто дороже,

Он лил как мог

На всех прохожих.

Нет неба - ливень бъёт зонты и крыши,

Незамечая кто влюблён, а кто кому-то врёт.

Зато его заметно, слышно,

Зато он всё равно тебя найдёт.

За что люблю я эту воду,

Так лишь за то, что я в ней не одна:

И он, и ты услышишь эту оду

Весеннего дождя.

Пусть кто-то спит,

Ему приснится туча, что означает чудеса.

А кто-то посидит и помолчит,

Ведь нам глаголят небеса.

Ну вот замолкли -

И скоро радуга над мокрою землёй . . .

В земле лежат эти осколки,

Что раньше улыбались, как и мы, весной.

Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.
РОЗДІЛ: Пользователи
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.