Власник сторінки
Працівник сільського господарства
.
Чим небезпечний непрозорий та чи обов’язковий ринок землі? Продавати чи не продавати?
Це сьогодні питання національної безпеки,незалежності,це питання майбутнього.
Приватизувати землю- «Приватизувати» Україну,а скоріше,останнє недопродане багатство,яке має забезпечувати добробут народу,а не купки людей.
Земля – це не «Криворіжсталь», котру продали раз і назавжди.Земля для України – як мати для дитини. Земля як і природа,повинна належати всім,а життя забезпечувати кожному. Земля повинна передаватись в користування а за це стягуватись платня.
Стосовно платні та забезпечення агропідприємств України, технікою та обіговими коштами.
Я, мабуть повернусь на 10-20 років в минуле в нашій розмові,але хочу Всім пригадати!
Які ми мали колгоспи,соціальну інфраструктуру,турботу та виховання молоді на селі. На працю йшли як на свято,працювали заради майбутнього і раптом все зникло. І сьогодні ми всі є свідками тих руїн які ще залишились. Але ситуація в сільському господарстві України за останні роки має тільки позитивний результат. Фермерські господарства закуповують новітню техніку для обробітку землі,своєчасно сплачують податки,виплачують заробітну оплату та розраховуються за оренду земельних паїв,вкладають кошти в розвиток інфраструктури України та підтримують соціальні програми. Але ще 10 років тому ми всі пам’ятаємо з чого розпочинали власний бізнес на землі,як важко було керівникам підприємств за відсутності коштів будувати свої господарства,але зуміли і сьогодні в Україні працюють потужні місцеві агропідприємства.
Але сьогодні соціальною незахищеностю населення,нестабільною економікою держави,хочуть скористатися так звані «Балконні фермери» з великих міст. Заїжаючи в села районів розповідають байки селянам і штовхають їх на провокацію. Розповідають що вони кращі від тих хто вже роками працює на своїй рідній землі. Але самі в сільському господарстві нічого не розуміють. Їхна головна мета отримати в оренду землю,щоб потім її перепродати (а вірніше Корпоративне право). Скажіть мені будь ласка, як може «Фірма з великого міста» братися за обробіток землі в якої тільки є орендований офіс біля моря,два олівці,стіл і три стільця?
І наші люди вірять цим аферистам підписуючи з ними угоди.
Люди не знають законів,підписують підсунуті папірці не читаючи їх. Віддають оригінали державних актів,паспортів та кодів,невідомим людям не розуміючи що завтра можуть залишитись без землі та майна. І ця машина афер тільки набирає обертів. На мою думку тут повинна втрутитись місцева влада в регіонах та депутати всіх рівнів для роз’яснення та захисту громадян щоб їх не ошукали.
Щоб зберегти сільського власника,необхідно ще почекати із дозволом на продаж землі сільськогосподарського призначення, продовжити традицію орендування земельних ділянок. Селяни перебувають в критичному стані: без грошей та соціального захисту вони швидко втратять останнє,перетворившись на батраків.
Кому потрібне скасування мораторію? Перш за все тим у кого багато грошей,і вони не знають куди їх краще вкласти.
А з іншого боку – немічні люди,які готові продати свої ділянки кому завгодно, тільки отримати гроші за них зараз та наповнити свої холодильники.
В 19 столітті Україна була «Хлібною коморою» для Австрії та Німеччини. Вона експортувала велику кількість збіжжя з панських маєтків що приносило чималий зиск. Разом з тим,сільське населення періодично голодувало. Головна причина цього голодування полягала в тому що 43% орної землі належало Польським та іншим панам.
Але якщо вже так приспічило продавати землю,то,запроваджуючи вільний ринок землі,не можна допустити обезземелення селян. Земля повинна стати товаром,але залишитись у власності Українців.Обіг сільськогосподарських земель має бути тільки між громадянами України і не більше ніж як 50 гектар на одну особу.
Ось така моя думка як Депутата та людини яка працює на землі з 14 років і знаю сільське життя не розповіді.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.